Як підтримувати розмову англійською, коли більше нема що сказати: 5 ефективних технік

Уявіть ситуацію: ви говорите англійською, все йде добре і раптом пауза. Слово кудись зникло, тема вичерпалась, а в голові — тиша. Знайоме відчуття?

Це зовсім не проблема певного рівня і не ознака того, що ви не вмієте говорити. Навіть для носіїв мови така ситуація може бути типовою, адже хто з нас не опинявся у незручній тиші. Різниця лише в тому, що нейтіви мають набір інструментів, які допомагають їм тримати розмову живою в будь-якій ситуації.

У цій статті розберемо п’ять ефективних технік для розвитку розмови, а також покажемо, чого точно не варто робити, якщо хочете звучати природно.

Зміст

1. Conversation fillers: час на роздуми без незручної паузи
2. Реагуй правильно — active listening signals
3. Bounce-back questions: поверни м'яч
4. Як красиво змінити тему, коли говорити вже нема про що
5. Storytelling trigger: одна фраза — і людина говорить сама
6. Що НЕ треба робити під час розмови англійською
7. Як ми відпрацьовуємо це в Green Forest
8. FAQs

Дізнайся свій рівень англійської зараз

ПРОЙТИ ТЕСТ ОНЛАЙН

Conversation fillers: час на роздуми без незручної паузи

Conversation fillers — це слова і фрази, які заповнюють паузу, поки ви збираєте думки. Вони не несуть конкретного змісту, але виконують важливу функцію: показують співрозмовнику, що ви ще тут, думаєте і зараз відповісте. Носії мови використовують їх постійно, що в свою чергу підкреслює природність та невимушеність їхнього мовлення. Ось найпоширеніші:

Щоб виграти час:

• Well… — Ну… / Отже…
• Let me think… — Дайте подумати…
• That's a good question… — Гарне питання…
• Hmm, how can I put it… — Хм, як би це сказати…
• Let me see… — Зачекайте… / Подивимось…
• Give me a second… — Секунду…
• Where do I start… — З чого б почати…

Щоб показати, що ви обдумуєте:

• You know what… — Знаєш що…
• I mean… — Тобто… / Я маю на увазі…
• Actually… — Насправді…
• To be honest… — Чесно кажучи…
• The thing is… — Справа в тому, що…
• If I think about it… — Якщо подумати…
• It's hard to say, but… — Важко сказати, але…

У живій розмові це буде звучати якось так: 

Без fillers ця ж відповідь виглядала б як серія незручних пауз.

Реагуй правильно — active listening signals 

Цікавий факт: люди оцінюють співрозмовника не лише за тим, що він говорить, а і за тим, як він слухає. Кілька правильних реакцій роблять вас кращим співрозмовником, ніж довга правильна відповідь. Саме це і називають backchanneling. Розглянемо декілька популярних фраз готових до використання:

Вираження інтересу:

• Really? — Справді?
• No way! — Та ну! / Не може бути!
• That's so interesting! — Це так цікаво!
• Are you serious? — Ти серйозно?
• I had no idea! — Я й не знав(ла)!

Згода і розуміння:

• I know what you mean. — Я розумію, що ти маєш на увазі.
• Totally. — Повністю згоден(на).
• Exactly! — Саме так!
• That makes sense. — Це логічно.
• You're so right. — Ти абсолютно правий(а).

Емоційна реакція:

• Oh wow… — О, вау…
• That's crazy! — Це неймовірно! / Божевілля!
• Sounds amazing! — Звучить чудово!
• That must have been tough. — Це мабуть було непросто.
• I can imagine! — Можу уявити!

Як це працює на практиці:

Зверніть увагу: питання What was the best part? одразу підхоплює розмову і передає слово співрозмовнику. Дві функції поєднуються в одній репліці саме так, як це виглядало б в спонтанному природному мовленні.

Bounce-back questions: поверни м'яч

Звучить дивно, але один із найефективніших способів підтримати розмову, це перестати говорити. Точніше, вчасно передати слово, зробивши це так, щоб людина навпроти захотіла продовжувати. Уявіть таку ситуацію:

— I'm not really into social media anymore. 

— Oh really? What made you feel that way? I've been thinking about it too — what about you, do you still use it much?

— Я вже не дуже захоплююсь соціальними мережами. 

— Справді? А що тебе до цього привело? Я теж про це думав(ла) — а ти, досі користуєшся?

Одна репліка — а в ній одразу три речі: реакція (Oh really?), уточнення (What made you feel that way?) і передача слова (what about you?). Співрозмовник навіть не помітив, що ви не знали, що сказати.

Саме для цього існують два типи питань:

Загальні bounce-back питання:

• What about you? — А ти?
• Have you ever tried that? — Ти коли-небудь пробував(ла)?
• What do you think? — Як ти вважаєш?
• Did you have a similar experience? — У тебе було щось схоже?

Уточнювальні питання — коли не зрозуміли або хочете більше:

• Sorry, could you say that again? — Вибач, можеш повторити?
• What do you mean by that exactly? — Що саме ти маєш на увазі?
• Can you give me an example? — Можеш навести приклад?

Як красиво змінити тему, коли говорити вже нема про що

Інколи буває що тема розмови справді вичерпалась, and it’s ok! Головне закінчити з нею природно, а не просто замовкнути або різко перескочити на інше. Насправді є ціле мистецтво робити це непомітно. Носії мови називають це steering the conversation і користуються ним постійно, як у small talk, так і в Business English.

Найпростіший спосіб — зачепитися за щось із попередньої теми і перейти через нього:

— Yeah, the film was okay, nothing special. 

— Speaking of films — have you seen anything good lately? I've been looking for recommendations.

— Та нічого, фільм як фільм. 

— До речі про фільми — ти щось цікаве нещодавно дивився(ла)? Шукаю що подивитись.

У цьому прикладі перехід відбувся непомітно,  через слово films з попередньої репліки. Співрозмовник навіть не відчув, що тема змінилась.

А коли зачепитися нема за що — є фрази, які працюють як універсальний місток:

• Speaking of which… — До речі…
• That reminds me… — Це нагадало мені…
• On a different note… — До іншої теми…
• By the way… — До речі / між іншим…
• Changing the subject a bit… — Трохи змінимо тему…

Більше про те, як починати розмову з нуля читайте в окремій статті “Small talk англійською: корисні фрази і поради”.

Storytelling trigger: одна фраза — і людина говорить сама

Є один психологічний факт, який добре знають журналісти, психологи і просто ті, з ким завжди цікаво говорити: людям подобається розповідати про себе. Треба лише дати їм правильний поштовх. “Tell me more about that” — і все, людина говорить ще п'ять хвилин без жодного зусилля з вашого боку.

Це і є storytelling trigger — запрошення розповісти щось особисте зі свого досвіду. На відміну від bounce-back questions, які часто передбачають коротку відповідь, ці фрази відкривають простір для цілої історії:

• Tell me more about that. — Розкажи більше про це.
• How did that happen? — А як так сталося?
• What was it like? — Як це взагалі було?
• Have you ever had a situation where…? — А у тебе коли-небудь було таке, що…?

Чим більш відкрите питання ви ставите, тим довша історія у відповідь. А поки людина говорить, у вас є час зібратись, обдумати наступну репліку і знову влитися в розмову.

Ще один спосіб розрядити атмосферу і запустити розмову — доречний жарт, дізнайтесь як це робити англійською і з чого взагалі сміються в США в нашому відео з досвідченим викладачем та стендап-коміком Антоном Тимошенко.

Що НЕ треба робити під час розмови англійською

Є кілька звичок, які заважають розмові більше, ніж будь-яка пауза.

• Мовчати і чекати, поки прийде слово. Тиша без жодного сигналу виглядає так, наче людина або не зацікавлена, або розгублена. Навіть просте Hmm… або Let me think… допоможе співрозмовнику зрозуміти, що “колесика у вашому мозку обертаються” і формують відповідь на запитання.

• Перекладати в голові. Це, мабуть, найпоширеніша звичка серед тих, хто вчить англійську мову. Спочатку формулюємо думку українською, потім шукаємо переклад і поки все це відбувається, розмова вже пішла далі на зовсім іншу тему, а ваша “ідеальна” думка вже не актуальна. Такої сутація можна уникнути доволі просто: говоріть простіше, але одразу англійською. I like it замість складної конструкції, яку ви намагаєтесь згадати. Fluency (вільне мовлення) будується не на складних реченнях, а на безперервній практиці.

• Вибачатися за свій рівень. Sorry, my English is not very good виглядає як ввічлива фраза. Однак насправді вона одразу ставить вас у слабку позицію і знижує впевненість, в першу чергу вашу. Жоден носій мови не чекає від вас досконалості, адже їм вже приємно, що ви намагається спілкуватись з ними їхньою рідною мовою. Тож просто продовжуйте говорити, і повірте помилки в живій розмові помічають набагато рідше, ніж здається.

• Зациклюватись на «правильному» слові. Якщо слово не приходить, головне не зупинятися. Опишіть ідею інакше, простіше, через аналогію чи перефразування.

Як ми відпрацьовуємо це в Green Forest

Техніки підтримки розмови з'являються в курсах Green Forest не один раз — вони ростуть разом зі студентом від рівня до рівня.

На A2 (Pre-Intermediate) студенти вперше зустрічаються зі small talk у живому контексті: вчаться вітатися, ставити особисті питання, підтримувати легку розмову з новими людьми. Завдання побудоване на реальних ситуаціях — вечірка, знайомство, офіс — де ці фрази дійсно потрібні. До речі, якщо хочете спробувати формат Green Forest перед записом на курс, ми маємо є безкоштовний урок саме на цю тему:

На B1 (Intermediate) акцент зміщується на paraphrasing — навичку описувати ідею тоді, коли точного слова не вистачає. Студенти вчаться говорити навколо поняття: It's a type of… / It looks like… / It's used for… / It's a kind of… Саме ця навичка рятує в розмові найчастіше, коли слово є десь у голові, але прямо зараз не приходить.

На C1.2 (Advanced) тема стає значно глибшою. Є окремий урок "Stalling for time" — з просунутими fillers, які звучать природно навіть у серйозній розмові: That's a tricky one. / I've never thought about that before. / Honestly, my mind just went blank. А урок "Using discourse markers" вчить організовувати мовлення — змінювати тему (anyway), перефразовувати (what I mean is), реагувати (I'm glad you brought that up) і керувати розмовою як єдиним цілим.

Тобто те, що здається просто фразами, це насправді ціла система навичок, яка будується поступово. І кожен рівень додає новий шар.

FAQs

1. Що робити, якщо я забув слово прямо посеред речення?

Не зупиняйтесь і не мовчіть. Використайте paraphrasing: 

• It's the thing you use when… — це те, чим користуються, коли…
• It's kind of like… — це щось схоже на…
• I don't remember the exact word, but I mean… — не пам'ятаю точного слова, але я маю на увазі…

Співрозмовник зрозуміє і скоріше за все навіть підкаже слово сам.

2. Чи нормально мішати українську й англійську в розмові?

У навчальному середовищі — так, це частина процесу. Але чим частіше ви практикуєте fillers і paraphrasing, тим рідше виникає потреба перемикатися. Метою має бути поступове зменшення кількості «перемикань», а не повна їх заборона одразу.

3. Що робити, якщо співрозмовник говорить дуже швидко і я не встигаю?

Зупиніть його ввічливо: Sorry, could you slow down a bit? / Could you repeat that? — це абсолютно нормально навіть між носіями мови. Або використайте уточнювальне питання: So you mean…? це допоможе перевірити розуміння, і є спосібом виграти час.

4. Скільки часу потрібно, щоб почуватися впевнено в розмові?

Залежить від частоти практики, а не від кількості вивчених слів. Студенти, які регулярно відвідують Speaking Club або розмовні заняття, помічають зміни вже після кількох тижнів, просто тому, що м'яз speaking тренується лише в живому спілкуванні.