Мені сумно та весело водночас… Сумно, тому що наша подорож закінчилась так швидко… Весело, тому що враження від побаченого назавжди залишаться з нами. І враження лише позитивні) Позитивні не тільки у мене, організатора поїздки, а й у людей, наших найактивніших студентів Green Forest, яких мені пощастило повезти до Львова)
І саме ці студенти, веселі та цікаві люди, з радістю поділилися з усіма нами своїми враженнями від поїздки до Львова з його прекрасними вуличками, столітніми будівлями, тематичними рестораціями, оригінальними музеями та… найкращим офісом Green Forest у Львові)
Так от, не буду більше нічого говорити, нехай краще коментують нашу подорож студенти, задля яких вона була організована:
***
Подорож до Львова з Green Forest подарувала не тільки незабутні враження, а ще й нових чудових друзів. Green Forest - єднає нас усіх!
Альона
***
Чудова подорож до Львова! Щоб зібрати стільки кльових людей у такому кльовому місті і влаштувати кльовий відпочинок, потрібно мати талант! Іринка, ти-молодець!
Дарина
***
Очікувала на гарно сплановану поїздку, цікаві знайомства, веселі пригоди і гарно проведений вікенд:) Навіть не зважаючи на втому ( приємну таку втому))
Всі мої очікування справдились, що не може не радувати) Загалом, хочу подякувати всім тим, хто має причетність до нереально крутого проведеного вікенду у Львові!
Сподіваюсь, що наступні поїздки будуть не менш крутими!!!
Оля
***
Дякую за чудову організацію. Мені все сподобалось. Маю багато позитивних вражень, як від міста, так і від колетиву, з яким я був протягом цих трьох днів!)))))
Сергій
***
Їду додому в маршрутці. Після трьох днів гіперактивного відпочинку у Львові плющить, що страшне; музика на повну гучність в навушниках вдало конкурує з радіо-шансон, проте все-одно не спасає – очі так і злипаються. В такі моменти, як я його називаю „дорожнього сп’яніння”, мозок бомбардують думки. Тож беру блокнот, ручку і записую.
Бувають моменти в житті, за які вдячний долі. Звучить капець, як пафосно, але ж то правда. В свої 24 вперше побував у Львові. Так ще й не сам, а з цілою купою облич, та ні, не облич – людей, та яких людей – Особистостей, спілкування з якими приносить не те, що задоволення, а просто таки якусь психологічну розрядку.
Вбиті кеди та засмаглі обличчя; інтенсивні квести та змістовні екскурсії; серйозна місія (благодійний буксейл) та безтурботні прогулянки вечірніми вулицями; кошерні кнайпи та нічні посиденьки в готелі; солодке какао та крепка хринівка; відверто-еротичне Мазох-кафе та канонічна цнотливість церков; Високий замок та глибоченні підземелля; привиди в палацах та неймовірні, щирі люди, живі люди. Це все про тусовку „Зеленого лісу” у Львові.
Всім тим, хто організовував та допомагав, велика подяка! Іра, за тобою плаче тур-бізнес. Нехай плаче далі... „Зеленому лісу” дуже пощастило з людьми. Дяк
Артур
***
Початок будь-якої історії варто розпочинати з дійових осіб. Для спрощення розповіді виділю лише дві. Ірина (народний псевдонім Кучерява), - організатор народно-масового гуляння під назвою «Подорож до Львову», та група людей, які шукають нових відчуттів, яка включала в себе 22 відважних, готових ризикнути своїм здоров’ям осіб. Головнокомандуючим звісно ж було Іра, оскільки саме вона знала де знаходяться квитки на зворотню дорогу до Києва. Про те, що всі подорожуючі були міцними горішками, стало відразу зрозуміло, коли у вагоні поїзда №091, майже відразу після відправлення, в повітрі було відчутно тонкий букет, що включав в себе аромати коньячних спиртів, пивний дух та міцний продуктовий запах. І це при тому, що в країні вже кілька місяців діє «сухий закон» в громадських місцях. Варто сказати, що відпочиваючі не сказали "STOP" хвилі культурного відпочинку, не зважаючи на поодинокі вигуки, типу :"… ви тут не одні!!!", чи ще щось в цьому ж дусі, які безрезультатно лунали з сусідніх купе.
Львів зустрів сонячною погодою, невиспаними обличчями, поодинокими трамваями. А що ми ще хочемо, адже 6 годин ранку звучить грізно. Все, механізм, він же план-екскурсія адмірала корабля з київськими номерами, було запущено у дію. Будь-яку велику справу необхідно розпочинати зі сніданку. Тому, аби не суперечити багаторічним законам, та не переривати смугу традицій, нажитих тяжкою ціною нашими попередніми поколіннями, ми пішли трішки підкріпитися. З кожною хвилиною перебування на львівській землі слова типу "ЧТО" до "ВОТ" лунали все рідше і рідше. Чи то атмосфера так вплинула, чи байки про народну любов до москалів =). Далі варто було б написати з максимальною деталізацією, додати безліч потрібних і не потрібних фото та усілякого текстового мотлоху. Я цього робити не буду і залишу таку можливість комусь іншому.
Сміливо можна стверджувати, що подорож сподобалась всім без винятку. Було закуплено багато сувенірної продукції, що вирізнялася неабиякою різноманітністю та оригінальністю (магнітики, кружки, шоколадки та різноманітні солодощі, кава, трохи місцевих шедеврів алкогольного напрямку).
Олег
P.S.Під час написання розповіді жоден москаль не постраждав)))
М. ПЛОЩА УКРАЇНСЬКИХ ГЕРОЇВ,
