Уявіть двох незнайомців, які зустрілися кілька сотень років тому. Навряд чи вони одразу почали б обговорювати особисті переконання, сімейні проблеми чи політику. Так от, у різних культурах завжди існували свої ритуали «безпечної розмови» — нейтральні теми, які допомагали зрозуміти, чи налаштована людина дружньо, чи можна їй довіряти і чи варто продовжувати спілкування. По суті, саме з таких соціальних механізмів і виріс сучасний small talk.
Сьогодні він супроводжує нас усюди: на роботі, конференціях, співбесідах, навчанні та навіть випадкових зустрічах. Але якщо вам здається, що підтримувати невимушену розмову англійською складніше, ніж будь-яку граматику, радимо перейти до нашого відеоуроку про small talk. А поки поговорімо про кілька цікавих фактів, які допоможуть подивитися на це явище під іншим кутом.
До речі, ми також маємо безкоштовний урок англійської з Notes з теми small talk для рівнів A2-B1. Переходьте та поповнюйте свій functional Language!
Ми переоцінюємо незручність мовчання
Одна з найбільших причин, через яку люди хвилюються під час small talk, — страх незручної паузи, коли немає що сказати. Нам здається, що якщо розмова раптом зупинилася на кілька секунд, співрозмовник одразу вирішить, що ми нудні, нецікаві або взагалі не вміємо спілкуватися.
Психологи давно звернули увагу на цікаву особливість: люди схильні перебільшувати тривалість мовчання. Пауза, яка здається нам нескінченною, часто триває лише дві-три секунди. Ба більше, співрозмовник може взагалі не звернути на неї уваги.
Причина проста: під час розмови ми значно більше зосереджені на собі, ніж на інших. Ми аналізуємо власні слова, переживаємо через враження, яке справляємо, і через це будь-яка пауза здається драматичнішою, ніж є насправді.
Цікаво, що в багатьох випадках коротка пауза навіть допомагає розмові. Вона дає можливість обдумати відповідь, змінити тему або просто перепочити. Тому прагнення заповнити кожну секунду мовленням далеко не завжди робить комунікацію кращою.
У різних країнах small talk працює по-різному
Різні культури мають дуже різне ставлення до невимушених розмов. Наприклад, у США коротка бесіда з незнайомцем у черзі, ліфті чи кав'ярні нікого не дивує. Американська культура загалом заохочує відкритість і швидке встановлення контакту. А ще — вони завжди одне одному посміхнуться!
У Великій Британії підхід дещо інший. Тут small talk теж дуже поширений, але він часто супроводжується стриманим гумором, самоіронією та вже легендарними розмовами про погоду.
У скандинавських країнах ситуація інша. Там люди зазвичай комфортніше почуваються в тиші й не відчувають потреби постійно підтримувати розмову лише заради самої розмови.
Ще цікавіше виглядає Японія, де тривалі паузи можуть сприйматися як ознака поваги та вдумливості. Те, що в одній культурі назвуть «незручною тишею», в іншій може бути абсолютно природною частиною спілкування.
Тобто як ви зрозуміли, поняття «правильного» small talk англійською значною мірою залежить від культурного контексту.
До речі про погоду: чому британці так люблять про неї говорити?
Якщо існує міжнародний символ small talk, то ним точно буде британська розмова про погоду. Так, погода — тема досить банальна. Але саме в цьому і полягає її перевага.
По-перше, це абсолютно безпечна тема. Вона не зачіпає політику, релігію чи інші потенційно конфліктні питання. По-друге, вона зрозуміла всім без винятку. І по-третє, у Великій Британії погода дійсно змінюється настільки часто, що для обговорення завжди є новий привід. Справжня функція такої розмови — показати доброзичливість і готовність до контакту.
Інтроверти часто кращі у small talk, ніж думають
Коли мова заходить про невимушені розмови, багато хто автоматично уявляє харизматичного екстраверта, який легко знаходить спільну мову з будь-ким. Проте в реальному житті хороший small talk набагато менше залежить від балакучості, ніж прийнято вважати. Найцінніші навички для підтримання розмови — це вміння слухати, щира цікавість до співрозмовника та увага до деталей. А саме ці якості часто добре розвинені в інтровертів. Людина не обов'язково повинна безупинно говорити, щоб справити приємне враження. Іноді достатньо поставити доречне запитання, помітити цікаву деталь або просто дати співрозмовнику можливість розповісти більше про себе. Тому small talk — це не конкурс на кількість сказаних слів. Це спосіб створити комфортну атмосферу для спілкування. А з цією задачею справляються саме уважні співрозмовники.