Якщо ви вивчаєте англійську вже не перший місяць (а може й не перший рік), рано чи пізно з’являється просте запитання: «То який у мене рівень англійської?» Хтось орієнтується на кількість років занять, хтось — на здатність дивитися серіали або спілкуватися з іноземцями. Але на практиці такі критерії не дають чіткого розуміння, на якому саме рівні знань англійської мови ви перебуваєте.
Саме тому у світі існує стандартизована система рівнів англійської мови, яка дозволяє об’єктивно оцінити мовні навички та відстежувати прогрес у навчанні. Вона описує, що людина може розуміти, говорити, читати й писати англійською на кожному етапі — від базового до просунутого.
Зміст
1. Рівні англійської мови: як зрозуміти, де ви зараз і куди рухатися далі
2. Які є рівні англійської мови відповідно до системи CEFR
2.1 Таблиця рівнів англійської мови
2.2 Опис рівнів англійської мови: від A1 до C2
2.2.1 A1 — Beginner (Basic User)
2.2.2 A2 — Elementary (Basic User)
2.2.3 B1 — Intermediate (Independent User)
2.2.4 B2 — Upper-Intermediate (Independent User)
2.2.5 C1 — Advanced (Proficient User)
2.2.6 C2 — Proficiency (Proficient User)
2.3 Скільки годин потрібно для опанування рівнів англійської мови
3. Англійська по рівнях: чому навички можуть не збігатися
4. Співвідношення рівнів англійської мови та міжнародних іспитів
5. Як визначити свій рівень володіння англійською мовою
6. Рівні англійської мови у школі Green Forest
7. FAQs
Рівні англійської мови: як зрозуміти, де ви зараз і куди рухатися далі
Вивчення англійської рідко виглядає як рівна пряма лінія. Іноді здається, що прогрес очевидний: ви починаєте говорити швидше, легше підбираєте слова, краще розумієте співрозмовників. А іноді — навпаки: вчитеся давно, але постійно здається, що стоїте на місці.
Саме в такі моменти й з’являється потреба зрозуміти свій рівень володіння англійською мовою. При чому приблизної оцінки буде недостатньо, потрібно чітко розуміти що ви вже можете англійською, а що поки що дається складно. Саме тому у вивченні мов використовують рівні англійської мови не для формальності, а щоб допомогти студенту зрозуміти:
- що він уже вміє англійською;
- з чим поки виникають труднощі;
- і над чим варто працювати далі.
Без цього знання легко або переоцінити себе (й потрапити на рівень, де постійно буде стрес), або недооцінити (і роками топтатися на місці). Обидва варіанти однаково демотивують. Важливо розуміти й інше: рівень знань англійської мови — це не лише про слова чи граматику. Він завжди складається з кількох навичок:
- listening — як добре ви розумієте мову на слух;
- reading — як легко читаєте тексти;
- speaking — наскільки впевнено говорите;
- writing — чи вмієте чітко формулювати думки письмово.
Тому абсолютно нормально, коли ці навички розвинені нерівномірно. Наприклад, ви можете читати на рівні B2, а говорити на B1. Це не проблема і не провал, а звичайна ситуація для більшості студентів.
Розуміння рівнів англійської мови допомагає сприймати навчання не як нескінченний процес без фіналу, а як рух від одного зрозумілого етапу до іншого. І замість запитання «Чому я ще не говорю ідеально?» з’являється набагато корисніше: «Що саме мені потрібно, щоб перейти на наступний етап?»
Які є рівні англійської мови відповідно до системи CEFR
У сучасному викладанні англійської мови для оцінювання знань використовується Common European Framework of Reference for Languages (CEFR) — загальноєвропейська система рівнів володіння мовою. Вона була створена для того, щоб у різних країнах однаково розуміли, що означає знати англійську на певному рівні.
CEFR описує рівень знання англійської мови не через кількість вивчених правил, а через реальні навички: що людина може зрозуміти, сказати, прочитати й написати в реальних життєвих ситуаціях. Згідно з цією системою, всі рівні англійської мови поділяються на три великі категорії:
- A (Basic User) — базовий користувач
- B (Independent User) — незалежний користувач
- C (Proficient User) — просунутий користувач
Кожна з цих категорій зазвичай має по два підрівні, які показують поступовий розвиток мовних навичок — від початкового до максимально високого.

Таблиця рівнів англійської мови
Нижче — узагальнена таблиця рівнів англійської мови, яка допоможе швидко зорієнтуватися, як виглядає ця система загалом.
|
CEFR |
Поширена назва |
Офіційна (методична) назва CEFR |
Коротке пояснення |
|
A1 |
Beginner |
Breakthrough |
Абсолютно нова мова для людини. Розуміє окремі слова та прості фрази, може представитися. |
|
A2 |
Elementary |
Waystage |
Базове спілкування в знайомих, побутових ситуаціях. |
|
B1 |
Intermediate |
Threshold |
Пороговий рівень самостійного користування мовою. Підтримує розмову на знайомі теми. |
|
B2 |
Upper-Intermediate |
Vantage |
Впевнене, незалежне володіння англійською. |
|
C1 |
Advanced |
Effective Operational Proficiency |
Професійне використання мови для роботи й навчання. |
|
C2 |
Proficiency |
Mastery |
Майже повне володіння мовою на рівні носія. |
Ця таблиця дає загальне уявлення, але реальний зміст кожного рівня стає зрозумілим лише через детальний опис навичок. Саме тому далі розглянемо кожен з них окремо.
Опис рівнів англійської мови: від A1 до C2
Згідно із Common European Framework of Reference for Languages (CEFR), рівень володіння англійською мовою визначається не за кількістю вивчених правил, а за тим, що людина реально може зрозуміти й зробити мовою.
A1 — Beginner (Basic User)
Рівень A1 — це перший реальний контакт з англійською мовою. На цьому етапі мова ще не використовується для повноцінного спілкування, але людина починає розпізнавати знайомі слова, звикати до звучання мови та будувати найпростіші висловлювання. Студент на A1 зазвичай відчуває, що англійська «починає складатися в щось зрозуміле», але потребує багато підтримки й часу. На цьому етапі людина може:
- розуміти знайомі повсякденні слова та дуже прості фрази;
- використовувати базові вирази для задоволення конкретних потреб;
- представитися та представити інших;
- ставити прості запитання про особисту інформацію (місце проживання, знайомі люди, речі, якими володіє);
- відповідати на такі запитання за умови, що співрозмовник говорить повільно, чітко і готовий допомогти.
A2 — Elementary (Basic User)
Рівень A2 означає, що англійська перестає бути зовсім новою. Людина вже може використовувати мову в типових повсякденних ситуаціях, хоча спілкування все ще залишається простим і обмеженим.
На цьому етапі студент зазвичай починає відчувати більше впевненості, але складні теми й швидка мова все ще викликають труднощі, при цьому людина може:
- розуміти речення та часто вживані вирази, пов’язані з найближчими сферами життя (особиста інформація, сім’я, покупки, робота, місце проживання);
- спілкуватися в простих і рутинних ситуаціях, де потрібен прямий обмін інформацією;
- описувати простими словами своє оточення, досвід і базові потреби.
B1 — Intermediate (Independent User)
Рівень B1 часто називають пороговим, оскільки саме тут англійська починає працювати як засіб спілкування, а не лише як навчальний предмет. Студент на цьому етапі зазвичай підтримує розмову, хоча час від часу йому все ще бракує слів або точності. Загалом, людина може:
- розуміти основні ідеї чіткої стандартної мови на знайомі теми (робота, навчання, дозвілля);
- справлятися з більшістю ситуацій, що виникають під час подорожей;
- створювати прості зв’язні тексти на знайомі або особисто важливі теми;
- описувати досвід, події, мрії, плани та коротко пояснювати свою думку.
B2 — Upper-Intermediate (Independent User)
Рівень B2 означає, що людина стає незалежним користувачем англійської мови. На цьому етапі мовний бар’єр значною мірою зникає, а спілкування стає більш природнім і менш напруженим. Студент починає брати участь у дискусіях, пояснювати складніші ідеї та сприймати мову без постійного перекладу в голові, а також:
- розуміти основні ідеї складних текстів на конкретні й абстрактні теми;
- сприймати технічні обговорення у своїй сфері діяльності;
- спілкуватися з носіями мови вільно й спонтанно;
- писати чіткі, детальні тексти та аргументовано пояснювати свою позицію.
C1 — Advanced (Proficient User)
C1 свідчить про високий рівень володіння англійською мовою, достатній для професійного та академічного використання. На цьому етапі людина не просто говорить англійською, а свідомо керує мовою, підбираючи стиль і формулювання відповідно до ситуації, при цьому може:
- розуміти широкий спектр складних і довгих текстів;
- говорити вільно й спонтанно без помітних пауз;
- ефективно використовувати мову в соціальному, академічному та професійному контексті;
- створювати добре структуровані тексти на складні теми.
C2 — Proficiency (Proficient User)
C2 — це найвищий рівень у системі CEFR і показник майже повного володіння мовою. Людина на цьому рівні сприймає англійську так само природно, як рідну мову, і легко працює з найскладнішими мовними ситуаціями та може:
- розуміти практично все, що чує або читає;
- узагальнювати інформацію з різних джерел і логічно її структурувати;
- говорити дуже вільно, точно й спонтанно;
- передавати найтонші відтінки значення навіть у складних контекстах.
Скільки годин потрібно для опанування рівнів англійської мови
Кількість годин, необхідних для переходу між рівнями англійської мови, визначається на основі рекомендацій CEFR та узагальненого досвіду мовних шкіл. Важливо розуміти, що ці цифри є середніми орієнтирами, а не жорсткими нормами.
На швидкість опанування рівня впливають інтенсивність навчання, регулярність практики, попередній досвід, контакт з мовою поза заняттями та індивідуальні особливості студента. Розглянемо орієнтовну кількість годин для опанування певного рівня англійської мови в таблиці нижче:
|
Рівень |
Загальна кількість годин (≈) |
Що це означає |
|
A1 |
90–120 годин |
Перший контакт з мовою, базові фрази та структури |
|
A2 |
180–200 годин |
Просте повсякденне спілкування |
|
B1 |
350–400 годин |
Самостійне використання мови |
|
B2 |
500–600 годин |
Впевнене спілкування без мовного бар’єра |
|
C1 |
700–800 годин |
Професійне та академічне використання |
|
C2 |
1 000+ годин |
Майже вільне володіння мовою |
Під сукупною кількістю годин навчання мається на увазі не лише час, проведений на заняттях із викладачем. До цього показника також входить:
- самостійна робота з матеріалами курсу,
- виконання домашніх завдань,
- повторення лексики та граматики,
- перегляд відео і прослуховування аудіо англійською мовою,
- читання текстів різної складності,
- а також будь-яка практика говоріння чи письма поза уроками.
Іншими словами, це весь час, який студент реально витрачає на контакт з англійською мовою — як під час навчання, так і між заняттями. Тож, можна відвідати всі заняття, але без регулярної практики прогрес буде повільним. І навпаки — активне використання англійської поза класом значно скорочує шлях до наступного рівня.
Англійська по рівнях: чому навички можуть не збігатися
Коли студенти намагаються визначити свій рівень англійської мови, вони часто стикаються з відчуттям невідповідності: читати легко, а говорити складно; на слух розуміють багато, а писати важко. Такі ситуації викликають сумніви щодо власних знань, але насправді є звичними.
Рівень володіння англійською мовою не є однією фіксованою цифрою. Як вже зазначалося вище він складається з кількох навичок: listening, reading, speaking і writing, які розвиваються з різною швидкістю. У системі CEFR кожен етап навчання описується через усі ці навички, але це не означає, що вони завжди перебувають на одному й тому самому рівні у конкретної людини.
Найчастіше швидше розвиваються пасивні навички — розуміння на слух і читання. Якщо студент регулярно дивиться відео англійською або читає тексти, ці навички зростають природно, навіть без активних зусиль.
Натомість speaking і writing — активні навички, які вимагають більше практики, впевненості та готовності помилятися. Саме тому вони часто відстають, особливо на початкових і середніх рівнях. Зазвичай картина виглядає так:
-
На A1–A2
Listening і reading формуються швидше, ніж speaking і writing. Студент багато впізнає, але говорить обмежено. -
На B1
Усі навички починають вирівнюватися, але speaking часто відстає через страх помилок. -
На B2
Різниця між навичками зменшується, з’являється впевненість і гнучкість у мовленні. -
На C1–C2
Навички зазвичай розвинені досить рівномірно, а англійська використовується свідомо й точно.
Саме тому один окремий тест не завжди може точно визначити рівень володіння англійською мовою. Граматична перевірка, наприклад, може показати один рівень, тоді як listening або speaking — інший. Комплексне оцінювання враховує всі навички разом і дозволяє побачити реальну картину, а не окремий показник. Тож давайте детальніше розберемо рівень англійської за кожною мовною навичкою: читання, аудіювання, письмо та говоріння:




Важливо пам’ятати, що нерівномірний розвиток навичок — це не помилка і не ознака слабкого рівня. Це лише сигнал про те, на що варто звернути більше уваги на наступному етапі навчання. Рівні англійської мови існують не для того, щоб обмежувати студента, а щоб допомогти йому зрозуміти свій прогрес і рухатися далі більш усвідомлено.
Співвідношення рівнів англійської мови та міжнародних іспитів
Для багатьох студентів рівні англійської мови починають мати особливе значення саме тоді, коли з’являється практична мета: вступ до університету, робота, міжнародна програма, переїзд або підтвердження знань для роботодавця. У таких ситуаціях фрази на кшталт «я десь Intermediate» вже недостатньо — зазвичай потрібен офіційний результат або сертифікат.
Саме тут у гру вступають міжнародні мовні іспити. Вони створені для того, щоб у стандартизований спосіб оцінити рівень володіння англійською мовою та зробити цей результат зрозумілим у різних країнах і системах освіти. Більшість таких іспитів спираються на загальноєвропейську систему (CEFR) і співвідносять свої бали або сертифікати з рівнями від A1 до C2.
Водночас важливо розуміти: міжнародні іспити не є окремими рівнями англійської, а лише інструментами, які допомагають ці рівні підтвердити. Кожен іспит має власний формат, шкалу оцінювання та фокус (академічний, професійний, загальний), але всі вони оцінюють одні й ті самі базові навички: розуміння на слух, читання, говоріння та письмо. Через це у студентів часто виникають запитання:
- який іспит відповідає моєму рівню англійської;
- на який бал варто орієнтуватися;
- чи можна порівнювати результати різних іспитів між собою.
Щоб спростити цю навігацію, нижче наведена таблиця відповідності рівнів англійської мови та міжнародних іспитів. Вона показує, як результати різних тестів приблизно співвідносяться між собою та з рівнями CEFR, і може слугувати орієнтиром, а не жорстким правилом.
|
CEFR |
Назва рівня |
Cambridge English |
TOEIC (бали) |
Cambridge Business |
IELTS (≈)* |
TOEFL** |
|
C2 |
Proficiency |
CPE |
947–990 |
— |
8.5–9.0 |
5.5-6.0 |
|
C1 |
Advanced |
CAE |
880–946 |
BEC Higher |
7.5–8.0 |
4.5-5.0 |
|
B2 |
Upper- Intermediate |
FCE |
756–879 |
BEC Vantage |
6.5–7.0 |
4.0 |
|
B1 |
Intermediate |
PET |
550–755 |
BEC Preliminary |
5.5–6.0 |
3.5 |
|
A2 |
Pre- Intermediate |
225–549 |
— |
4.0–5.0 |
<3.5 |
|
|
A1/2 |
Elementary |
KET |
10–549 |
— |
3.5–4.0 |
|
|
A1 |
Beginner |
≈3.0 |
* Значення IELTS наведені приблизно, оскільки цей іспит не має жорсткої офіційної прив’язки до рівнів CEFR, але широко використовується така відповідність.
** Оновлена шкала оцінювання що працює від січня 2026 року
Як визначити свій рівень володіння англійською мовою
Питання «Який у мене рівень англійської?» здається простим лише на перший погляд. На практиці багато студентів стикаються з тим, що результати різних тестів відрізняються, а власні відчуття не завжди збігаються з цифрами.
Найпростіший і найшвидший спосіб зорієнтуватися — пройти онлайн-тест на визначення рівня англійської мови. Такі тести зазвичай перевіряють словниковий запас і граматику та дають приблизне уявлення про те, до якого рівня CEFR ви зараз найближчі.
Щоб впевнитись можна пройти навіть декілька тестів, а щоб не загубитися серед сотень варіантів варто почати з перевірених ресурсів. Наприклад, у добірці «ТОП-5 безкоштовних тестів на знання англійської мови» зібрані варіанти перевірок, які допомагають зорієнтуватися у своєму рівні та підходять для самостійного проходження без реєстрації або складної підготовки.
Однак важливо пам’ятати: більшість онлайн-тестів оцінюють не всі навички однаково. Часто вони фокусуються на grammar та vocabulary, але майже не перевіряють speaking і writing. Тому результат такого тесту варто сприймати лише як орієнтир.
Щоб краще зрозуміти, як працює визначення рівня і чому один тест може показувати B1, а інший B2, корисно подивитися пояснення у форматі відео. У матеріалі «Як визначити свій рівень англійської – безкоштовний онлайн-тест на знання англійської мови» детально розбираємо, що саме перевіряють тести, як читати результати та на що звертати увагу після проходження.
Якщо підсумувати, визначення рівня англійської мови варто сприймати не як одноразову перевірку, а як інструмент навігації. Він допомагає зрозуміти стартову точку, побачити сильні й слабкі сторони та обрати правильний напрямок для подальшого навчання.
Рівні англійської мови у школі Green Forest
Система рівнів у школі Green Forest базується на загальноєвропейській шкалі CEFR, але адаптована під реальний навчальний процес і потреби студентів. Її головна ідея не формально присвоїти рівень, а забезпечити комфортний і поступовий розвиток усіх мовних навичок: listening, speaking, reading і writing.
Саме тому курси англійської в Green Forest охоплюють діапазони рівнів CEFR, а не завжди один чіткий підрівень. Це дозволяє врахувати різний старт студентів і те, що навички можуть бути розвинені нерівномірно. Навчання в школі поділене на наступні етапи:
- Starter — A0 / початок A1
- Elementary — A1-A2
- Pre-Intermediate — A2-B1
- Intermediate — B1-B1+
- Upper-Intermediate — B1+-B2
- Advanced (Part 1) — B2-C1
- Advanced (Part 2) — C1+

Починаючи навчання в Green Forest особлива увага менеджерів та викладачів приділяється тому, щоб студент одразу потрапив на максимально комфортний і відповідний його рівню курс. На цьому етапі враховується не лише результат онлайн-тесту, а й попередній досвід навчання, впевненість у різних мовних навичках, темп роботи та навчальні цілі.
Після завершення ж курсу перехід на наступний рівень відбувається на основі фінального оцінювання. Студенти складають підсумкові іспити, які перевіряють розвиток listening, speaking, reading і writing, тобто всіх ключових навичок, передбачених програмою. За результатами цього оцінювання студент отримує сертифікат, що підтверджує досягнутий рівень володіння англійською мовою, і саме він є підставою для подальшого переходу на наступний етап навчання.
FAQs
1. Які є рівні англійської мови?
Згідно із загальноєвропейською системою CEFR, існує шість основних рівнів володіння англійською мовою, які поділяються на три групи:
Базовий (А)
- A1 – Beginner,
- A2 – Elementary,
Незалежний (В)
- B1 – Intermediate,
- B2 – Upper-Intermediate,
Просунутий (С)
- C1 – Advanced,
- C2 – Proficiency.
У деяких мовних школах також використовується рівень Starter для повних початківців.
2. Який рівень англійської вважається достатнім?
Усе залежить від мети. Для подорожей і базового спілкування зазвичай достатньо B1. Для навчання, роботи та спілкування з іноземцями без напруги найчастіше потрібен B2. C1C2 зазвичай необхідні для професійної, академічної або спеціалізованої діяльності.
3. Чи можна мати різні рівні з різних навичок?
Так, це абсолютно нормально. Дуже часто reading і listening розвинені краще, ніж speaking або writing. Наприклад, людина може читати на рівні B2, а говорити — на B1. Підсумковий результат зазвичай визначається за загальною картиною, а не за однією навичкою.
4. Чому результати онлайн-тестів можуть відрізнятися?
Більшість онлайн-тестів перевіряють лише граматику та лексику й майже не оцінюють speaking і writing. Тому різні тести можуть показувати різні результати. Онлайн-тест — це орієнтир, але не остаточне визначення рівня.
5. Чи обов’язково складати міжнародний іспит, щоб знати свій рівень?
Ні, міжнародний іспит не є обов’язковим. Він потрібен лише тоді, коли знання англійської потрібно офіційно підтвердити (для навчання, роботи або переїзду). Для навчальних цілей достатньо внутрішнього або комплексного тестування.
6. Скільки часу потрібно, щоб перейти на наступний рівень?
Тривалість переходу залежить від стартового рівня, інтенсивності навчання та регулярності практики. У середньому перехід між рівнями займає від кількох місяців до року. Важливо не поспішати й дати час усім навичкам вирівнятися.
7. Що робити, якщо здається, що я застряг(ла) на рівні?
Відчуття застою — нормальна частина навчання, особливо на A2-B1 і B1-B2. У таких випадках варто проаналізувати, яка саме навичка потребує більше уваги, і скоригувати формат навчання. Часто проблема не в рівні, а в нестачі практики.
8. Що означає рівень Starter?
Starter призначений для студентів, які:
- раніше не вивчали англійську або мали дуже мінімальний контакт із мовою;
- не почуваються впевнено навіть із базовими фразами;
- хочуть почати навчання максимально поступово.
На цьому рівні англійська фактично вивчається з нуля: алфавіт, базова вимова, найпростіші слова та фрази, елементарні структури. Starter створює фундамент для подальшого навчання й допомагає студентам без стресу перейти до рівня Elementary.
9. Чому Starter і Elementary — це різні рівні?
Хоча обидва рівні пов’язані з початковим етапом, між ними є принципова різниця:
- Starter — це знайомство з мовою і формування базових навичок;
- Elementary — це вже початок усвідомленого використання англійської в простих ситуаціях.
Такий поділ дозволяє студентам не перескакувати складні теми й рухатися у власному темпі.
10. Як визначається рівень англійської у Green Forest?
Щоб студент потрапив саме на той рівень, де навчання буде ефективним, у Green Forest використовується комплексне визначення рівня. Воно враховує граматику, лексику, розуміння мови на слух, speaking і writing, а не лише результат одного тесту.