Великий Гетсбі Скотта Фітцджеральда

Влаштовуйтеся зручненько, зараз буде сумна історія про кохання і смерть, зраду і шляхетність, гроші та нещастя. Можливо, відразу після історії вас потягне шукати книжку, то не переймайтесь – то звичайний побічний ефект. Та і способи вирішити таку малесеньку проблемку в мене є, тож все, що від вас треба – уважні очі, бажання знати щось нове і трошки часу.

Ми вже знаємо про Великого Автора Великого Гетсбі Скотта Фітцджеральда. А про що ж йдеться в його книзі?

Молодий безробітний випускник Йельського університету Нік Керравей, повоювавши на війні в Європі та не знайшовши собі місця в рідних краях, їде до штату Нью-Йорк вивчати банківську справу. Поселився він на Long Island, а саме на West Egg, менш престижному із двох Eggs. Будинок, що стояв поруч з його халупою (а саме так це і виглядало), належав якомусь багатієві - Гетсбі. Той влаштовував гучнющі вечірки майже щовечора. Якось одного вечора Нік поїхав провідати пана та пані Tom Buchanan на East Egg. Дейзі, дружина, була його троюрідною сестрою, а з Томом, чоловіком, він був знайомий в коледжі. Дейзі – екстравагантна та весела молода жінка, котра на перший погляд нам, вже знайомим з життям письменника, здасться паперовим аналогом Зельди Фітцджеральд. Але Скотт написав її зі свого першого кохання, Гіневри Кінг. Том – брутальний міцно збитий чоловік, коледжський футболіст і таке інше. Керравея ще в коледжі дратувала його манера розмовляти покровительським тоном навіть з тими, хто йому подобався. В гостях він стає свідком неприємної приватної сцени. В Тома є жінка в Нью-Йорку, котра не соромиться дзвонити йому навіть додому. Дейзі ж, щоб показати Ніку, наскільки вона стала іншою, розповіла, що коли народилася її донька, вона сказала «I hope she’ll be a fool – that’s the best thing a girl can be in this world, a beautiful little fool». Ці слова належать Зельді Фітцджеральд. Вона сказала їх якраз після народження доньки, коли вперше її побачила. Скотт, як я вже вам розповідала, любив позичити в неї думку-другу, а то і просто процитувати шматок із листа, не вказуючи автора, звісно.

Тож в Ніка не безпідставно склалася думка, що Дейзі треба тікати з цього будинку, де немає злагоди і (це вже на мою суб’єктивну думку, звісно) ментального здоров’я. Все-таки щось в Дейзі від Зельди є, це точно.

Сам Том анітрохи не соромиться своєї коханки, in fact, він почав зраджувати ще під час медового місяця. Він навіть не вважає за потрібне приховувати це від Ніка, радше навіть вихваляється цим, коли кличе того з собою в Нью-Йорк, де в них є квартира. Коханкою виявляється така собі Міртл Вілсон, повненька жіночка за тридцять, не гарна, але дуже жива. Її схожий на тінь чоловік навіть не здогадується про її зради. Щоразу, як за нею заїжджає Том, вона каже, що їде до сестри в Нью-Йорк. Але Том не те що не цінує Міртл, він її зневажає.

Так чи інакше, а Нік отримує запрошення на одну з вечірок Гетсбі, виявившись одним із дуже небагатьох запрошених – люди просто приїжджали туди. Там Нік почув сто чуток про host of the event. Деякі казали, що він вбив людину, деякі – що він німецький шпіон. Керравей, як добре вихована людина, дуже незручно почував себе на вечірці в людини, котру він навіть не знає в обличчя. Врешті-решт він знайомиться з чоловіком, який виявляється його однополчанином і зізнається йому, що навіть не знайомий з хазяїном вечірки, цим Гетсбі. На що отримує здивований вираз обличчя та слова «I’m Gatsby».

Далі все йде як старе кіно – чорно-біло та з прогалинами. Нік захоплюється гольфисткою Джордан Бейкер, яку він зустрів ще того вечора в Buchanans. Вони ходять на побачення, але все зрозуміло, що майбутнього в них немає. Саме від неї Керравей взнає, що в Дейзі Фей та Джея Гетсбі був роман, ще до того, як вона познайомилася з Томом. Роман припинився через те, що Гетсбі пішов воювати. Дейзі, будучи дуже приземленою людиною у тому, що стосується грошей, вийшла заміж за багатого, хоч і грубуватого Тома. Сама Джордан була в неї подружкою нареченої і розповіла Ніку цікавий випадок. У вечір перед весіллям Дейзі напилася, викинула колье, що його подарував їй Том, та вимагала, з пляшкою в одній руці, та якимось листом в іншій, від Джордан повідомити всім, що вона передумала. Її поклали в холодну ванну - для того, щоб якось привести до тями, та навіть там наречена не випускала листа з рук, аж поки він не став розлазитися в неї у руках клаптями снігу. Але сталося так, як планувалося, Дейзі і Том одружилися, і вона і думати забула про юнацьке кохання.То було саме кохання, адже вона дійсно була до нестями закохана в Джея Гетсбі, так само, як і він - в неї. Джордан якось бачила їх разом, от що вона про це каже Ніку:

The officer  looked  at Daisy while  she was  speaking,  in a way that every young girl wants to be looked at sometime, and because  it seemed romantic  to me I have remembered  the incident ever since. His name was  Jay Gatsby and I didn’t lay eyes on him again for over four years—even afer I’d met him on Long Island I didn’t realize it was the same man.

Пороху все стає зрозумілим – і те, чому Гетсбі мав друзів серед підозрілої публіки (бо йому треба було заробити грошей, щоб вразити Дейзі, і швидко), і те, чому він намагався зблизитися з Ніком.

 Однак його план має бути втілений в життя, і Джей Гетсбі через Джордан просить Ніка покликати Дейзі в гості, а він ніби-то по-сусідськи (йому було дуже важливо, щоб вона побачила його будинок) зайде до нього. Заручившись Ніковою згодою допомагати, Гетсбі присилає людей, котрі заповнюють будиночок Керравея морем квітів, щоб зробити його хоч трохи привабливішим для Дейзі. Все проходить дуже awkwardly, йде страшенний дощ, але врешті-решт Гетсбі та Дейзі відновлюють старі почуття.

Як же все закінчиться? Що буде далі? Вам цікаво? Я попереджаю, старе кіно продовжується, і далі починаються сльози.

Якось Дейзі, Том, Джордан, Нік та Джей Гетсбі їдуть всі разом у Нью-Йорк. Там на них чекають не дуже приємні миті. Том впевнюється в думці, котра крутиться в нього в голові вже деякий час – що дружина його зраджує. А Дейзі вже готова бути з Гетсбі, адже в нього тепер є гроші (нічого вам не нагадує?). По дорозі в Нью-Йорк, коли вони спинялися заправитися, Вілсон сказав Томові, що замкнув свою дружину (а його коханку) і скоро поїде з міста. Тепер минулий король життя - під загрозою втрати не тільки дружини, а ще й коханки. І він приймає міри – при всіх розповідає Дейзі, яким саме чином Гетсбі заробив гроші (а це, ми пам’ятаємо, незаконні дії), чим просто і легко повертає її собі. Гетсбі все ж вірить в кохання. Коли вони поверталися назад, Дейзі, котра була разом з Джеєм у його машині, збила Міртл Вілсон насмерть та втікла з місця злочину.

Далі залишу вам дочитувати та плакати, можливо.

Скажу лише таке. На початку роботи над статтею я подумала – чому ж цей Гетсбі великий? Ніби й гроші незаконним способом заробив, і нічого такого особливого за ним немає. А потім зрозуміла - він великий в протиставленні до всіх інших витрачальників життя, котрі все псують на своєму шляху, навіть не замаслюючись над долями людей, котрі вони покалічили. В нього була мрія, в нього було кохання, заручником якого він лишався до самої смерті. В нього була надія, котру він не полишав навіть тоді, коли було зрозуміло, що настав кінець. Він змінив ім'я, змінив долю, робив усе, щоб наблизитись до мрії, силою притягти її до себе. Надія була настільки сильною, що його міг втішити навіть маленький зелений вогник, що вечорами горів на пристані біля будинку Дейзі.  А що лишилося їм? Продовжувати життя, навіть не так, існування, суєтно йдучи з однієї вечірки на іншу. І хтозна, коли обернуться вони назад на прожиті роки, чи побачать хоч щось worth remembering.

Що стосується матеріалу для читання, шедевр Фітцджеральда можна знайти в бібліотечках офісів на Шота 27, Шота 29 і також в офісі на Рейтарській.

Можна також перейти за посиланням і скачати книжку там.