Fun. 04.12.2013

Forest in the City. I'm from Donbass. And this is my truth.

Автор: Арина Сидоркина
Choose the world you see
See the world you choose

 

По-перше, я – дівчина з Донбасу. Я виросла там у маленькому містечку Лисичанську. Коли зранку я йшла до школи, то за запахом могла визначити, який з п’яти заводів працює сьогодні. Так принюхався – о, відчуваю, сьогодні батько Наталі на роботі, бо смердить содовим заводом. Автоматично це означає, що Діани може й не бути в школі. Бо раз стєкольним не смердить, її батько вдома, а отже в запої, а отже лупцює Діану з самого ранку.
Україну я ненавиділа, як ненавиділи її всі навкруги. У нас, знаєте, не прийнято було вважати себе українцями. Ми всі як один були обіженими росіянами, що відірвані від могутньої держави силоміць, і змушені вести ганебне існування серед цих шахт та нафтоперероблюючих заводів в триклятій малоросії, вважай на задвірках цивілізації. З малку вчились красти. Батьки вважали за потрібне to bend over backwards, щоб пропихнути дитятко до кормушки. Посів якусь посаду – все, можна зітхнути з полегшенням. А найамбіційніша мрія – це звісно Москва. Всі туди перли, наче вона гумова. Втім, вона таки гумова.( If you know what I mean)
Про чесну працю, чисту совість, щирість й гідність не йшлось ніколи. І що такого в тому, що твій президент ЗЕК, якщо кожен другий твій знайомий – ЗЕК. Он, дядя Вова ЗЕК, і що – хіба погана людина? Диви як любить своїх дітей, в гості як приходить, то завжди з шикарними гостинцями. Широка душа! Як п’янка – то сам може стіл накрити, грошей не рахує. Благородний чєловєк.
Не можу нікого звинувачувати, бо такі умови і обставини у людей. Лише одиниці могли протистояти такому оточенню. Донбаський край – край зломлених, зашуганих людей. Але ж хіба то their fault?! Їм не докоряти треба, а допомагати!
Я навчалась в елітній гімназії, де моїм фахом був рускій язик і літєратура, а також англійська мова. Тож уявіть, я змалку виховувалась не тільки на російських книжках, але й на повній відсутності бодай чогось українського. Мої батьки,народжені в Росії, досі do not understand Ukrainian. В свій час моїй мамі не вдалося повернутись до Росії, тож наразі her biggest wish – щоб це зробили ми: я і моя сестра. І вона гадає, що для нас це бажання має бути природнім. Також природнім у нас має бути захоплення Путіним, щира готовність віддати все за Росію, а також безумовне визнання того, що Росія – найпрекрасніша й наймогутніша держава світу. Там, у Лисичанську це було нескладно. Бо ніяких ознак того, що ми маємо власну, окрему від Росії культуру, в тім краю немає. Тобто таке враження, що ти живеш не в Україні, а просто за межами Росії.
Коли я приїхала жити до Києва, зі мною сталися дві речі. По-перше, вау, я відчула що я маю свою країну. Не Росію, куди мене не пускають, як те нашкодивше кошеня, а свою власну країну. Чи були мені раді в цій країні? Друге, що я відчула, це те, що я все теж кошеня. І хоча викинути звідси мене ніхто вже не міг, але ставились упереджено. Бо то як раз була помаранчева революція. Варто мені було згадати, що я з Донбасу, як ставлення людей відразу закарбовувалось певними кольорами, і вже ніколи не було прозорим.
З тих пір я розривалась, і душа моя ніколи не знала спокою. Хто я? Українка? Але я ніколи не зможу промовити жарт про катування, або смерть москалів. Бо це буквально означає катування моєї рідної мами. Every time, коли я навіть чую такі гасла, у мене ком в горлі. Я не знаю ані української літератури, ані української культури. Англійською мовою я розмовляю краще, ніж українською. То може я загублена російська душа, яка долею закинута до Києва? Може моя батьківщина там, на безкрайніх просторах Сибіру?
Десь пів року тому це сталося зі мною. Самоідентифікація. A crucial moment для мене. Бо до того часу були справжні тортури. Жінка, яка кохає двох чоловіків – нещасна. Такий стан душі – то кара. Хай як би тяжко не було, але маєш choose the one. Винагородою буде спокій. Я також отримала свою винагороду. В один прекрасний момент я віддала всю свою любов і свою душу Україні. Я усвідомила себе українкою, і мені так стало легко, як давно вже не було. Так, я українка, це моя країна, і всім серцем я люблю її. Нехай я не читала української класичної літератури, проте я читаю її зараз, і маю намір творити власними руками цікаву й глибоку українську літературу. Нехай моя українська мова поки що гідна жалю. Але, come on, я вивчила японську! Значить, осилю і мову своєї держави.
І зараз я найбільш щаслива тому, що я бачу єднання. Так, нехай ще деякі скачуть під гасла «Хто не скаче, той москаль», але немає вже тієї жорстокості, ані до українців із сходу, а ні до навіть росіян. Зараз на моїх очах the miracle is happening. Всі українці стали братами, і виросли на цілу голову. З часів помаранчевої революції, ми подорослішали і помудрішали, ми стали більш свідомими, гідними, й людяними. І це безперечний успіх. Я пишаюсь тим, що це мій народ, і що я – частина цього народу. І я сама також виросла. Мене покинули дитячі думки про те, що для того, щоб бути українкою, я маю відмовитись від свого російського коріння, від мови та від літературних вподобань. Боже мій, it was ridiculous навіть розмірковувати про те! Все що від мене потрібно моїй країні – це моя любов і відданість. Виявилося, що ніяких особливих жертв від мене навіть не вимагалось. Як тільки я усвідомила це, я сама, щиро і природно стала вбирати в себе все українське, стала активною громадянкою.

 

Я хочу подякувати всім. Мене оточують люди, які самі того не розуміючи, допомогли мені інтегруватись у суспільство і відчути свою приналежність до нації. Ви не уявляєте, як це важливо для звичайної людини. Це так само, коли сирота знаходить собі дім і родину. Дякую всім, хто не розділяє Україну на Схід і Захід, чиє серце повне любові, хто не плекає в собі злості на росіян. Дякую всім прекрасним українцям , хто зараз кожного дня допомагає мені вчитись жити. We are in the same boat, тож я рада бути в ній разом саме з вами. І тепер, хай там як закінчаться всі ці події, ми вже виграли, бо набули таких якостей, що ні за які гроші не купиш. Загартування душі – безцінне.

Vocabulary in the city
to bend over backwards – зробити все можливе
If you know what I mean – якщо ви розумієте, про що я
their fault – їхня провина
do not understand Ukrainian – не розуміють української
her biggest wish – її найбільше бажання
Every time – кожного разу
A crucial moment - вирішальний момент
choose the one – обрати одне
We are in the same boat – ми в одному човні

 

Вам также может понравиться:
Speaking
ТОП-5 сериалов о технологиях на английском: от компьютерного программирования и до изобретений будущего
Если ты прекрасно знаешь какой а iPhone появился недавно, интересуешься новейшими гаджетами и волнуешься, когда человечество колонизирует Марс, тогда эта статья для тебя. Предлагаю тебе подборку сериалов о технологиях: от компьютерных до космических, которые помогут тебе изучать английский. Все…
Speaking
Как не забыть английский на карантине: 12 советов от преподавателя
Карантин и пандемия когда-то закончатся. С этого хотелось бы начать. Они закончатся, и мы все вернемся к привычному ритму жизни. И хотя нам, скорее всего, будет непросто, мы справимся. Однако английский отправить на карантин нельзя. Было бы круто, конечно, если бы мы могли сохранить свои знания на существующем…
Fun
Нескучные уроки английского языка – 5 приложений для смартфона
Уроки английского языка, чего только там не происходит. Одни школы идут уже по проторенному, знакомому пути и используют методики классического образования, другие идут в ногу со временем: поют и танцуют, играют в игры, только бы студенты запомнили очередное слово или правило и начали его применять.…
Интенсив выходного дня
 М. ДВОРЕЦ СПОРТА,
ул. Бассейная, 7-В (4 этаж).
Пн.-Пт.: 14:00-20:00
Интенсивный курс
 М. ЛЕВОБЕРЕЖНАЯ,
ул. Митрополита Андрея Шептицкого, 4, оф. 32 (8 этаж), ТОЦ «Комод». (Вход через бизнес-центр)
Пн., Ср.: 10:00-20:00
Вт., Чт.: 14:00-20:00
Пт.: 10:00-20:00
 М. КОНТРАКТОВАЯ ПЛОЩАДЬ,
ул. Хорива, 1-а
Пн., Ср.: 12:00-20:00
Вт., Чт., Пт.: 10:00-20:00
 М. ПЛОЩАДЬ ЛЬВА ТОЛСТОГО,
ул. Льва Толстого 9-а, 3 эт.
Пн.-Чт.: 10:00-20:00
Пт.: 14:00-20:00
Стандартный курс
 М. ДВОРЕЦ СПОРТА,
ул. Рогнединская, 4а
Пн.-Пт.: 10:00-20:00
 М. ПОЗНЯКИ,
ул. Гришка, 6а.
Пн.,Ср.: 10:00-20:00
Вт.,Чт.,Пт.: 14:00-20:00
 М. ЛЕВОБЕРЕЖНАЯ,
ул. Митрополита Андрея Шептицкого, 4, оф. 32 (8 этаж), ТОЦ «Комод». (Вход через бизнес-центр)
Пн., Ср.: 10:00-20:00
Вт., Чт.: 14:00-20:00
Пт.: 10:00-20:00
 М. УНИВЕРСИТЕТ,
ул. Пирогова, 4/26
Пн., Ср., Пт.: 10:00-20:00
Вт., Чт.: 14:00-20:00
 М. КОНТРАКТОВАЯ ПЛОЩАДЬ,
ул. Хорива, 1-а
Пн., Ср.: 12:00-20:00
Вт., Чт., Пт.: 10:00-20:00
 М. ДВОРЕЦ СПОРТА,
ул. Бассейная, 7-В (4 этаж).
Пн.-Пт.: 14:00-20:00
Самая большая сеть школ английского языка в Украине