На початку вивчення англійської мови нам доводиться звикати до правил, граматики, та великої кількості нових слів, які нам так і кортить швидше почати використовувати у мовленні. Та чи все так просто? Знати значення слова — добре, а вміти правильно його вимовити — ще краще! І так, англійська має звуки, які можуть бути незвичними для нас, носіїв української мови.
Ця стаття особливо стане у пригоді тим, хто лише починає вивчати English самостійно або проходить курс англійської мови для початківців. Ну що, let’s get started?
Зміст
1. Що таке звуки в англійській мові?
2. Голосні звуки
2.1 Короткі голосні звуки
2.2 Довгі голосні звуки
2.3 Дифтонги
3. Приголосні звуки
4. Як вимовляти закінчення?
4.1 Закінчення -ed
4.2 Закінчення -es
Що таке звуки в англійській мові?
Для початку маємо запам’ятати, що буква та звук — не одне й те саме. Буква — це те, що ми бачимо та записуємо, а звук ми чуємо і вимовляємо.
В українській часто можна прочитати слово правильно, лише подивившись на його написання, а в англійській все буває не так просто. Одна й та сама буква може передавати різні звуки, а один звук інколи позначається кількома буквами. Наприклад, така на перший погляд проста літера A читається по-різному залежно від слова.
Отже, окрім знання алфавіту варто також розуміти, який звук передає буква або буквосполучення в конкретному слові.
Щоб точно показати, як вимовляється слово, використовують фонетичну транскрипцію в англійській. Така розшифровка може стати у пригоді, коли ви натрапляєте на нове слово і не знаєте, як його вимовити. Звісно, у сучасних реаліях все набагато простіше, адже існують онлайн-словники, де вимову слова можна одразу прослухати, натиснувши лише одну кнопку.
Якщо ви тільки знайомитеся з мовою і обираєте курс англійської для початківців, пропонуємо не хапатися за всі звуки одразу і розбирати їх поступово. Розпочнімо із голосних.
Голосні звуки
Вони утворюються тоді, коли повітря вільно проходить через рот, не зустрічаючи значних перешкод. В англійській мові голосних звуків більше, ніж голосних букв в алфавіті, саме тому одна буква може передавати кілька різних звуків. Наприклад, буква «i» звучить по-різному у словах: sit /sɪt/ та time /taɪm/.
Умовно англійські голосні звуки можна поділити на три групи:
- короткі голосні — наприклад, /ɪ/ у sit або /æ/ у cat;
- довгі голосні — наприклад, /iː/ у sheep або /ɑː/ у car;
- дифтонги — звуки, під час вимови яких відбувається плавний перехід від одного голосного до іншого, наприклад /aɪ/ у time або /eɪ/ у name.
Короткі голосні звуки
Вони вимовляються відносно швидко і не розтягуються.
/ɪ/ Трохи нагадує український «і», але вимовляється коротше та розслабленіше. Не потрібно сильно розтягувати його:
- sit /sɪt/ — сидіти
- big /bɪɡ/ — великий
- fish /fɪʃ/ — риба
/e/ Це короткий звук, близький до українського «е»:
- pen /pen/ — ручка
- bed /bed/ — ліжко
- ten /ten/ — десять
/æ/ Щоб вимовити його правильно, потрібно розтягнути губи, широко відкрити рот, опустити нижню щелепу, а кінчик язика повинен торкатися нижніх зубів. Ви нібито щосили хочете сказати український звук [е], але «витягуєте» його в [a], напружуючи при цьому горло.
- cat /kæt/ — кіт
- map /mæp/ — карта
- black /blæk/ — чорний
/ʌ/ Центральний короткий голосний звук. При вимові язик перебуває приблизно посередині ротової порожнини, а звук вимовляється коротко й без сильного напруження.
- cup /kʌp/ — чашка
- sun /sʌn/ — сонце
- luck /lʌk/ — удача
Ці два звуки: /æ/ та /ʌ/ можуть бути складними у вимові, тож пропонуємо послухати, як вони вимовляються, аби ви могли самі помітити відчутну різницю та попрактикуватися!
/ɒ/ Цей короткий звук характерний насамперед для британської англійської. Під час його вимови рот відкривається, а губи трохи округлюються.
- hot /hɒt/ — гарячий
- dog /dɒɡ/ — собака
- shop /ʃɒp/ — магазин
/ʊ/ Звук, який схожий на /uː/, але вимовляється коротше й менш напружено.
- book /bʊk/ — книга
- good /ɡʊd/ — хороший
- put /pʊt/ — класти
/ə/ Цей звук називається schwa (шва) і є одним із найпоширеніших звуків в англійській мові. Він дуже короткий, тому його часто можна почути в ненаголошених складах.
- about /əˈbaʊt/ — про, приблизно
- teacher /ˈtiːtʃə/ — вчитель
- banana /bəˈnɑːnə/ — банан
Більше про цей звук і вправи для його відпрацювання знайдете в безкоштовному уроці з Notes про schwa. А щоб легше розуміти, які склади в слові ненаголошені, а отже, де саме з'являється шва, раді поділитися правилами наголосу в англійській мові.
Довгі голосні звуки
Довгі голосні в транскрипції позначаються спеціальним знаком — [ ː ] . Він показує, що голосний звук вимовляється довше, ніж його короткі аналоги. Порівняйте:
- ship /ʃɪp/ — корабель
- sheep /ʃiːp/ — вівця
У цих словах відрізняється і тривалість голосного, і сам звук. Послухати, як звучить ця відмінність, і попрактикуватися можна в безкоштовному уроці з Notes про звуки /ɪ/ та /i/. Особливо це буде корисно тим, хто лише починає вчити мову або навчається на курсах англійської для початківців.
/iː/ Для вимови губи мають трохи розтягуватися.
- see /siː/ — бачити
- green /ɡriːn/ — зелений
- sheep /ʃiːp/ — вівця
ɑː/ Довгий відкритий звук. Під час його вимови рот відкритий, а язик розташований низько.
- car /kɑː/ — автомобіль
- start /stɑːt/ — починати
- park /pɑːk/ — парк
/ɔː/ Довгий округлений голосний. Під час його вимови губи трохи округлюються.
- four /fɔː/ — чотири
- short /ʃɔːt/ — короткий
- morning /ˈmɔːnɪŋ/ — ранок
/uː/ Довгий звук з округленими губами. Він схожий на український «у», але вимовляється довше.
- food /fuːd/ — їжа
- blue /bluː/ — синій
- school /skuːl/ — школа
/ɜː/ Тут язик знаходиться приблизно в центрі ротової порожнини, а губи залишаються розслабленими.
- bird /bɜːd/ — птах
- girl /ɡɜːl/ — дівчина
- word /wɜːd/ — слово
Пам'ятаєте, трохи раніше ми сказали, що умовно голосні звуки в англійській мові можна поділити на короткі та довгі голосні, а також дифтонги? Тепер перейдемо до них.
Дифтонги
Дифтонг — це голосний звук, під час вимови якого язик і губи плавно переходять з одного положення в інше. Тобто звук починається одним відтінком і поступово переходить в інший, але при цьому ми вимовляємо його як один склад.
Наприклад, у слові name звук /eɪ/ починається близько до /e/ і переходить у /ɪ/. Не потрібно вимовляти два окремі звуки — перехід між ними має бути плавним. Нічого страшного, правда?
/eɪ/ Починається зі звука, близького до /e/, і переходить до /ɪ/.
- name /neɪm/ — ім'я
- day /deɪ/ — день
- rain /reɪn/ — дощ
/aɪ/ Починається з відкритого звука й переходить до /ɪ/.
- time /taɪm/ — час
- my /maɪ/ — мій
- five /faɪv/ — п'ять
/ɔɪ/ Починається зі звука /ɔ/ і переходить до /ɪ/.
- boy /bɔɪ/ — хлопчик
- toy /tɔɪ/ — іграшка
- voice /vɔɪs/ — голос
/aʊ/ Починається з відкритого звука й переходить до /ʊ/.
- house /haʊs/ — будинок
- now /naʊ/ — зараз
- mouth /maʊθ/ — рот
/əʊ/ Цей дифтонг характерний для британської англійської. Він починається зі звука /ə/ і переходить до /ʊ/. В американській англійській зазвичай використовується інший варіант транскрипції — /oʊ/.
- go /ɡəʊ/ — йти
- home /həʊm/ — дім
- phone /fəʊn/ — телефон
/ɪə/ Цей дифтонг можна почути в деяких словах, де звук поступово переходить від /ɪ/ до /ə/.
- near /nɪə/ — близько
- here /hɪə/ — тут
- idea /aɪˈdɪə/ — ідея
/eə/ Ще один дифтонг, який починається зі звука /e/ і переходить до /ə/.
- hair /heə/ — волосся
- care /keə/ — турбота
- where /weə/ — де
Зверніть увагу, що частина цих дифтонгів, зокрема /əʊ/ та /ɪə/, характерна саме для британської вимови. Якщо хочете наблизити своє мовлення до неї, то маємо для вас лайфхаки для набуття британського акценту.
Тепер, коли ми розібралися з першою частиною, можемо переходити до наступної, звісно, не менш важливої: розгляньмо приголосні.
Приголосні звуки
Приголосні звуки утворюються тоді, коли повітря під час вимови зустрічає якусь перешкоду. Наприклад: губи змикаються, язик торкається зубів або піднебіння, чи повітря проходить через вузький простір.
В англійській мові є 24 основні приголосні звуки. Частина з них утворює пари: звуки вимовляються майже однаково, але один є глухим, а інший — дзвінким.
- /p/ — /b/: park — bark
- /t/ — /d/: tie — die
- /k/ — /ɡ/: coat — goat
- /f/ — /v/: fine — vine
- /s/ — /z/: Sue — zoo
- /ʃ/ — /ʒ/: sheep — measure
Різницю між дзвінкими та глухими звуками можна відчути, якщо покласти пальці на горло: під час вимови дзвінкого звука голосові зв'язки вібрують, а під час вимови глухого — ні.
/p/ і /b/ Ці звуки утворюються за допомогою губ. Спочатку губи змикаються, а потім повітря виходить назовні. Різниця між ними проста: /p/ — глухий звук, а /b/ — дзвінкий.
Спробуйте порівняти:
- pen /pen/ — ручка
- bed /bed/ — ліжко
- park /pɑːk/ — парк
- big /bɪɡ/ — великий
Звуки /t/ і /d/ утворюються, коли кінчик язика торкається ділянки одразу за верхніми зубами. /t/ — глухий, /d/ — дзвінкий. Наприклад:
- tea /tiː/ — чай
- two /tuː/ — два
- day /deɪ/ — день
- dog /dɒɡ/ — собака
Обидва звуки /k/ і /ɡ/ утворюються в задній частині ротової порожнини. /k/ — глухий, /ɡ/ — дзвінкий.
- cat /kæt/ — кіт
- key /kiː/ — ключ
- go /ɡəʊ/ — йти
- green /ɡriːn/ — зелений
До речі, українське «г» і англійське /ɡ/ — це різні звуки, і саме на таких особливостях вимови англійських приголосних можуть спотикатися українці.
Для обох звуків /f/ і /v/ верхні зуби легко торкаються нижньої губи, а повітря проходить через невеликий проміжок. Різниця полягає в роботі голосових зв'язок: /f/ — глухий звук, /v/ — дзвінкий. Щоб відчути цю різницю, спробуйте протягнути /ffff/ і /vvvv/. Під час /v/ ви відчуєте вібрацію в горлі.
- fish /fɪʃ/ — риба
- coffee /ˈkɒfi/ — кава
- very /ˈveri/ — дуже
- visit /ˈvɪzɪt/ — відвідувати
Ці /s/ і /z/ звуки утворюються, коли язик наближається до верхніх зубів, залишаючи вузький простір для проходження повітря. /s/ — глухий, /z/ — дзвінкий.
- see /siː/ — бачити
- city /ˈsɪti/ — місто
- zoo /zuː/ — зоопарк
- easy /ˈiːzi/ — легкий
Звук /ʃ/ схожий на український «ш», хоча точна артикуляція може трохи відрізнятися. Для його вимови губи трохи округлюються, а язик наближається до верхньої частини ротової порожнини. /ʃ/ — глухий звук.
- she /ʃiː/ — вона
- shop /ʃɒp/ — магазин
- fish /fɪʃ/ — риба
А от звук /ʒ/ утворюється подібно до /ʃ/, але є дзвінким. В українській мові найближчим до нього є звук «ж». Наприклад:
- vision /ˈvɪʒən/ — бачення
- usually /ˈjuːʒuəli/ — зазвичай
- measure /ˈmeʒə/ — вимірювати
Звук /ʒ/ зустрічається в англійській рідше, ніж /ʃ/, і найчастіше трапляється всередині або наприкінці слова.
Звуки /θ/ та /ð/ найчастіше викликають труднощі у тих, хто вивчає англійську. В українській мові точних відповідників немає, тому замість них часто вимовляють /с/, /з/, /т/ або /д/. Щоб правильно вимовити глухий [θ], як у словах think, thank, thriller, потрібно розмістити язик між зубами та створювати цей звук одним лише потоком повітря між верхніми зубами і язиком.
Під час вимови /θ/ голосові зв'язки не вібрують. За відчуттям він нагадує тихий видих крізь зуби.
- think /θɪŋk/ — думати
- three /θriː/ — три
- thank /θæŋk/ — дякувати
- bath /bɑːθ/ — ванна
На відміну від попереднього, дзвінкий міжзубний звук [ð] вимовляють з голосом. Для цього потрібно ледь торкнутися верхніх зубів, щоб створити легке «деренчання». Вам навіть може стати лоскотно — і це добрий знак, що ви все робите правильно.
- this /ðɪs/ — це
- that /ðæt/ — той, та, те
- they /ðeɪ/ — вони
- mother /ˈmʌðə/ — мама
Цей звук часто зустрічається в дуже поширених словах, наприклад the, this, that, they, their, weather, father, etc; тому його правильна вимова особливо важлива для повсякденного спілкування.
Прослухати та спробувати самостійно потренуватися вимовляти ці звуки може допомогти коротеньке відео:
Якщо хочете дізнатися про інші складні звуки для українців і потренуватися на скоромовках, у нас є окрема стаття.
Деякі англійські приголосні складаються з кількох елементів, які вимовляються разом і сприймаються як один звук. До них належать, зокрема, /tʃ/ та /dʒ/.
/tʃ/ Цей звук починається з короткого /t/, а потім переходить у /ʃ/. Він схожий на український звук «ч».
- chair /tʃeə/ — стілець
- child /tʃaɪld/ — дитина
- teacher /ˈtiːtʃə/ — вчитель
- watch /wɒtʃ/ — годинник
Найчастіше /tʃ/ передається буквосполученнями ch або tch, але конкретне написання потрібно запам'ятовувати разом зі словом.
/dʒ/ Він схожий на наш український «дж» і утворюється подібно до /tʃ/, але є дзвінким.
- job /dʒɒb/ — робота
- juice /dʒuːs/ — сік
- age /eɪdʒ/ — вік
- orange /ˈɒrɪndʒ/ — апельсин
Звук /dʒ/ може передаватися різними буквами та буквосполученнями, наприклад j, g або dge.
/j/ А ось цей звук може спочатку здатися трохи дивним, адже що його символ нагадує англійську букву j, але вимовляється зовсім не як /dʒ/. Насправді /j/ близький до українського «й».
- yes /jes/ — так
- you /juː/ — ти, ви
- yellow /ˈjeləʊ/ — жовтий
- young /jʌŋ/ — молодий
Тож радимо одразу запам'ятати, щоб потім не плутати:
- /j/ — схожий на наш «й»
- /dʒ/ — нагадує український «дж»
Варто згадати й про два звуки /w/ та /v/ вони можуть здатися схожими на перший погляд (або ж краще сказати «на слух»), проте в англійській є доволі різними!
Звук /w/ вимовляється за допомогою губ. На початку губи округлюються, ніби ви хочете вимовити «у», а потім швидко переходять до наступного звука.
- we /wiː/ — ми
- water /ˈwɔːtə/ — вода
- window /ˈwɪndəʊ/ — вікно
- week /wiːk/ — тиждень
Будьте уважні: /w/ — це не українське «в». Під час його вимови верхні зуби не мають торкатися нижньої губи. А ось зі звуком /v/ навпаки: при вимові верхні зуби легко торкаються нижньої губи. Повітря проходить через невеликий проміжок, а голосові зв'язки вібрують.
- very /ˈveri/ — дуже
- visit /ˈvɪzɪt/ — відвідувати
- voice /vɔɪs/ — голос
- seven /ˈsevən/ — сім
Спробуємо перевірити та вимовити їх по черзі:
- /w/ — округлені губи, зуби не торкаються губи
- /v/ — верхні зуби торкаються нижньої губи
А тепер порівняйте вимову цих двох слів:
- west /west/ — захід
- vest /vest/ — жилет
Відчуваєте різницю? Такий нюанс в одному звуці може повністю змінити слово, тому в англійській важливо чітко вимовляти кожен звук. Це допоможе уникнути плутанини з парами схожих слів, які легко переплутати на слух.
Фух, не втомилися? Сподіваємося, що ні. Адже лишилося ще зовсім небагато.
Тепер поговоримо про звук /r/. І нехай він може нагадувати українське «р», але вимовляється зовсім інакше. В українській мові язик торкається або наближається до певної ділянки ротової порожнини й може вібрувати. В англійській /r/ язик не вібрує.
Для вимови /r/ кінчик язика трохи підіймається, але не торкається піднебіння. Язик залишається всередині рота, а губи можуть трохи округлюватися.
- red /red/ — червоний
- rain /reɪn/ — дощ
- right /raɪt/ — правильний, правий
- very /ˈveri/ — дуже
До речі, в американській вимові /r/ чути й наприкінці слів, а в британській — зазвичай ні.
Щоб краще розуміти носіїв англійської, маємо окремо поради від справжнього британця.
Хочемо також розібрати звуки /h/ та /ŋ/. /h/ — легкий глухий звук, який утворюється завдяки проходженню повітря через відкритий рот. Голосові зв'язки під час його вимови не вібрують. Він схожий на наш український «х» та має відчуватися як легкий видих. Зазвичай вимовляється на початку складу.
- house /haʊs/ — будинок
- happy /ˈhæpi/ — щасливий
- help /help/ — допомагати
- hotel /həʊˈtel/ — готель
Важливо не пропускати /h/ на початку слова! Наприклад, hat /hæt/ та at /æt/ — це різні слова. В той самий час, звісно, маємо виняток: hour (година) вимовляється як /aʊr/.
Звук /ŋ/ можна почути в кінці таких слів, як sing або morning. Він утворюється в задній частині ротової порожнини: задня частина язика підіймається до м'якого піднебіння, а повітря проходить через ніс.
- sing /sɪŋ/ — співати
- long /lɒŋ/ — довгий
- morning /ˈmɔːnɪŋ/ — ранок
- interesting /ˈɪntrəstɪŋ/ — цікавий
Для /ŋ/ не потрібно вимовляти окремий звук /g/ після /ŋ/. Наприклад, sing закінчується на /ŋ/, а не на /ŋɡ/.
Тут, аби розібратися, маємо що одне відео для вас. Можливо воно і трошки стареньке, проте ця пані з BBC Learning English доступно пояснює те, як правильно вимовляти /ŋ/ та наводить приклади з різницею між цим звуком та звичайним /n/.
Ну що ж, ось ми й переглянули немаленьку частину звуків в англійській мові та поговорили про те, як правильно їх вимовляти. Але є ще один не менш важливий нюанс, який також стосується вимови: закінчення.
Як вимовляти закінчення?
У деяких словах вимова змінюється залежно від того, який звук перед цим закінченням стоїть. Особливо це стосується поширених закінчень -ed, -s та -es.
Закінчення -ed
Закінчення -ed часто використовується для утворення форми минулого часу правильних дієслів: worked, enjoyed, smiled. На письмі воно завжди виглядає однаково, але вимовляти його можна трьома способами: /t/, /d/ або /ɪd/. Щоб визначити правильний варіант, потрібно подивитися не на останню букву слова, а на останній звук перед -ed.
-ed вимовляється як /t/ якщо основа дієслова закінчується на глухий приголосний звук, крім /t/, закінчення -ed вимовляється як /t/. Тобто окремий склад тут не додається: все звучить як одне складове слово.
- worked — /wɜːkt/
- washed — /wɒʃt/
- watched — /wɒtʃt/
- watched — /læft/
-ed вимовляється як /d/ якщо основа закінчується на дзвінкий звук, крім /d/, -ed вимовляється як /d/. Аналогічна ситуація: не створюємо новий склад, лише додаємо звук /d/.
- played — /pleɪd/
- cleaned — /kliːnd/
- opened — /ˈəʊpənd/
- loved — /lʌvd/
-ed вимовляється як /ɪd/ якщо основа дієслова закінчується на звук /t/ або /d/, між основою та -ed з'являється додатковий голосний звук. А ось тут, у результаті закінчення вимовляється як /ɪd/ і саме в цих словах додається ще один склад:
- wanted — /ˈwɒntɪd/
- needed — /ˈniːdɪd/
- started — /ˈstɑːtɪd/
- decided — /dɪˈsaɪdɪd/
Невелика шпаргалка:
- /t/ — після глухого звука, крім /t/
- /d/ — після дзвінкого звука, крім /d/
- /ɪd/ — після /t/ або /d/
Закінчення -es
Закінчення -s та -es найчастіше зустрічаються у множині іменників та у формах дієслів із he, she, it у Present Simple. Як і -ed, вони можуть вимовлятися по-різному. Є три основні варіанти: /s/, /z/ та /ɪz/. Вибір залежить від останнього звука.
Якщо слово закінчується на глухий приголосний звук, закінчення -s вимовляється як /s/:
- cats — /kæts/
- books — /bʊks/
- (she) stops — /stɒps/
- (he) laughs — /læfs/
Якщо слово закінчується на шиплячий або свистячий звук, наприклад /s/, /z/, /ʃ/, /ʒ/, /tʃ/, /dʒ/, додається окремий склад /ɪz/.
- buses — /ˈbʌsɪz/
- watches — /ˈwɒtʃɪz/
- boxes — /ˈbɒksɪz/
- pages — /ˈpeɪdʒɪz/
- dishes — /ˈdɪʃɪz/
Запам'ятовуємо:
- /s/ — після глухого приголосного
- /z/ — після голосного або дзвінкого приголосного
- /ɪz/ — після /s/, /z/, /ʃ/, /ʒ/, /tʃ/, /dʒ/
Зверніть увагу, що у швидкому мовленні закінчення часто «зливаються» з наступним словом. Про це ми докладно розповідаємо в статті про linking sounds.
Розуміємо, після розбору такої кількості різних звуків дуже легко заплутатися. Вимова — точно не найпростіша частина англійської, особливо якщо ми хочемо довести її до ідеалу. До того ж, бездоганне говоріння без жодного відтінку акценту потрібна далеко не всім, хоча це також можна натренувати.
Ефективно прокачати вимову та темп мовлення допоможе зокрема техніка shadowing, коли ви повторюєте за диктором майже одночасно з ним. Згодом, з розмовною практикою та «наслуханістю» вам точно ставатиме легше і ви навіть не будете помічати, як правильно вимовлятимете усі слова, вже не задумуючись про деталі правил.
Разом з тим, для відпрацювання основних англійських звуків на онлайн-маркеті Booyya є окремий курс, що підійде як новачкам, так і тим, хто вже давно вивчає англійську і хоче освіжити знання.
Сподіваємось, що ця стаття була корисною та інформативною для вас. А якщо після прочитання вам захочеться ще більшої практики на курсах англійської мови для початківців, то записатися на пробне заняття у школу Green Forest можна просто зараз!