Arina Sydorkina
Translated by Yana Zinovyeva
1. Розкажи трішки про себе, захоплення, хоббі.
Мене звати Арина. Я викладач англійської в Грін Форесті, японської – в університеті, інструктор йоги і журналіст-есеїст. Але всі ці слова відображають зовсім не те, ким я є, а лише ту діяльність, якою я займаюся. Набагато цікавіше ж пробувати відповідати на запитання «хто ти?», не вдаючись до назв професій, статевої приналежності та соціального статусу. Ось ви, наприклад, хто? :)
2. Як потрапила в Грін Форест і як довго вже викладаєш?
Викладаю давно, але з перервами. То їду кудись, то захоплююся іншими проектами. Але Грін Форест – це по-справжньому Дім, така Сім'я, де тебе люблять усі та приймають навіть з жахливими вадами в характері, де всі свої – і команда ГФ, і студенти.
3. Чому обрала саме цю тему?
Я страшно люблю поговорити, і коли спробувала цю практику, для мене світ перевернувся! Я щось неймовірне відкрила для себе. І мені просто захотілося поділитися. Думаю, якщо з десяти людей, які це подивляться, двоє спробують і одному з них це виявиться корисним – вже день прожитий не дарма!
We have five senses. Sight, hearing, taste, touch and smell. They all help us to get information from the environment and only the ability to speak is used for showing our inner world to people. Ok, only to those people, who are ready to listen. People’s intention to express themselves is so big and powerful that they hardly ever stop talking, no matter if they have something smart to say or not.
|
У нас є п'ять почуття. Зір, слух, смак, дотик і нюх. Всі вони допомагають нам отримувати інформацію з навколишнього середовища, і лише здатність говорити використовується для демонстрації іншим людям нашого внутрішнього світу . Гаразд, тільки тим людям, котрі готові слухати. Наміри людей проявити себе такі великий і могутні, що вони майже ніколи не перестають говорити, незалежно від того, є у них якісь розумні думки, чи ні. Майже кожному із нас важко мовчати. Пауза, котра трапляється в розмові, створює відчуття дискомфорту. Коли ви не розмовляєте,ви один, і ніхто не може допомогти вам у боротьбі із самим собою. У цьому місяці я відвідала семінар із йоги, де серед різномаїття практик, ми освоїли техніку під назвою Мауна. Ченці різних релігійних традицій часто використовують обітницю мовчання, щоб зміцнити свій зв'язок з Богом чи Джерелом. Потрібно уникати будь-яких розмов, крім тих, що є необхідними, ця проста вправа, може надати багато переваг. Перш за все, мовчання дарує спокій, адже багато енергії витрачається даремно на безглузді розмови та плітки. Навіть під час слухання ми обдумуємо власну відповідь, постійно намагаючись придумати кумедний жарт, колюче зауваження чи дотепний вислів. Ми завжди перебуваємо під тиском запитання: «що я казатиму?». Якщо ж приділити якийсь час мовчанню, то ви збережете енергію, та почуватиметесь відпочившими та розслабленими. Крім того мовчання надихає на творчість. Все частіше і частіше нам необхідно "вийти за межі стандартного мислення", отримуючи нові ідеї, необхідні у бізнесі, навчанні чи будь-якій іншій ситуації. Творчість неможливо знайти в рамках відомих речей, адже сама по собі означає внесення змін та удосконалення існуючого. Всі "роздуми" - це лише жонглювання зі старим. Творчості потрібна тиша, а не мислення. Необхідно заспокоїти балакучий розум, і там, в тиші, ви побачите нові ідеї. Більш того, у мовчанні є істина. Слова стають все більш і більш оманливими та нічого не вартими. Ми так багато говоримо, що ми навіть не звертаємо уваги на те, що саме говоримо. Мовчання вчить зважувати кожне слово, спілкування стає більш розсудливим та правдивим. Добре мати контроль над мовленням, а не навпаки. Мовчання показує, ким ви є насправді. При взаємодії з іншими людьми дуже важко пізнати себе, адже зосередження відбувається на тих, з ким ти спілкуєшся. Перебуваючи наодинці протягом години чи навіть протягом півгодини можна поступово почати спостерігати та краще зрозуміти функціонування власного мислення, що приведе до самоаналізу і роздумів. Ви станете більш самозосередженими, краще зрозумієте власні думки, бажання, емоції тощо. Ви можете практикувати Мауну протягом тривалого часу, поїхати з міста на кілька днів, або просто спробувати зберегти мовчання протягом години, знаходячись вдома. Важливо не лише уникати мовлення, потрібно практикувати тишу власного розуму, адже немає необхідності обмежувати себе у розмові, якщо ваш розум голосно промовляє. Життя без тиші, наче музика без пауз між нотами. |