Громадянський шлюб – звучить непевно. Бо прикметник "громадянський" ще ніколи не обіцяв людині нічого радісного - громадянський обов'язок, громадянська війна, громадянська страховка. Ось і common-low marriage насамперед позбавляє дівчину такої розваги, як WEDDING. Всі дівчатка на світі сплять і бачать, як надінуть білу сукню і стануть вже, нарешті, найпрекраснішою bride. Що ж це вона залишиться без усіх цих передвесільних хвилювань, приготувань, без обручки, без дружки, візажиста вдома і відчуття, що вона принцеса. А як же, on earth, лімузин та лялька на капоті, як же «гірко!» та something old and something new, something borrowed, something blue. Ні, громадянський шлюб абсолютно протипоказаний молодим дівчаткам. Жити з людиною, яка не подарувала тобі чарівний і довгоочікуваний день у твоєму житті, не представляється можливим.
Крім того, open marriage призводить до напівнепритомності все старше покоління. Вони тільки-но встигли put up with sex до шлюбу, а тут таке. Наші мами і бабусі кажуть, що чоловік ставиться дуже погано до громадянської дружини. Ні тобі відповідальності, ні турботи. Жодних live together, - застерігають вони.
І все ж, божевільний вік, темп життя та процес урбанізації беруть своє. Молоді сходяться "на пожити" тоді, коли до сімейного життя вони зовсім не готові, але роблять це з суто практичних міркувань. Ну, скажімо, обидва винаймають квартиру в різних кінцях міста. І їздити далеко один до одного, і платити за дві орендовані квартири неекономно. Так, квартирне питання, як вірно зауважив шановний товариш Булгаков, таки вершить долі. А наречений наш, отримавши access to the desired body, вже не мчить стрімголов з обручкою у руках пропонувати коханій різні частини свого тіла. А навіщо? І так шкарпетки попрані, обід наготовлений, сам цивільний чоловік обласканий і вислуханий.
On the other hand, може, буде нова форма стосунків? Може, інститут шлюбу вичерпав себе, і ми, незалежні, сучасні, стильні та сильні, тепер будуватимемо вільні стосунки? Pure love – це коли двоє разом не через штамп у паспорті, та не тому, що мають зобов'язання один перед одним. А тому що цим двом добре разом. Для того, щоб зберегти стосунки у вільному шлюбі, і одного вечора на кухні не закричати «я тобі нічого не винен», потрібно щодня переконуватися, що ти любиш цю людину і хочеш бути з нею разом. Потрібно, щоб стимул був не зовнішній, а внутрішній. Але чи здатна на це сучасна людина? Чи доросла вона, чи достатньо розвинена в неї внутрішня відповідальність та самоконтроль? Іноді простіше виконати обіцянку, дану Богові чи державі, ніж клятву, дану самому собі.
М. ПЛОЩА УКРАЇНСЬКИХ ГЕРОЇВ,
