Фредді Мерк'юрі (5.09.1946-24.11.1991), лідер британської рок-групи Queen, помер від СНІДу в 1991 р. Смерть популярного співака та композитора допомогла мільйонам молодих людей у всьому світі зрозуміти небезпеку «чуми XX століття». 1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом і саме цього дня я згадую нікого іншого як Фредді.
В останній пісні, створеній Queen, «No One But You», присвяченій пам'яті Мерк'юрі, дуже зловісно проходить тема Ікара, зображеного на обкладинці синглу на тлі слів «Only the Good die young They're only flying to close to the sun». А після зворушливих слів звучить жахливе: «Was it the way it was planned?».
Творчість Фредді не лише принесла автору пісень та співаку посмертну славу, а й зробила свій внесок у привернення уваги до проблеми хвороби, від якої помер лідер гурту Queen. 23 листопада 1991 року рівно за день до смерті, Фредді зробив офіційну заяву про те, що хворий на СНІД. Він також наказав передати всі права на пісню «Bohemian Rhapsody» фонду Теренса Хіггінса, створеного для протистояння СНІДу та ВІЛ. Він не тільки не розголошував подробиці своєї хвороби та боротьби з нею, він активно працював, знаючи, що часу залишилося мало, намагався записати якнайбільше пісень. За останні роки життя, окрім свого сольного альбому «Barcelona», музикантові вдалося записати пісні до ще трьох альбомів гурту. За його життя було випущено два альбоми і до пісні цих альбомів, було знято кілька відеокліпів. До останнього прижиттєвого альбому кліпи знімалися в чорно-білому кольорі, щоб завуалювати фізичний стан вокаліста групи.
Багато хто не розуміє, як він міг співати в такому страшному стані. СНІД — хвороба підступна, її перебіг непередбачуваний, і хвороба просто пощадила його голос. Ускладнення на горло майже завжди буває при СНІДі, і Фредді тут не був винятком. Він страждав на задишку, пневмонію, часом не міг говорити. СНІД має особливість до краю загострювати всі хвороби, що є у людини — а Фредді з молодості страждав на ларингіт, його зв'язки періодично набрякали, і він не раз змушений був скасовувати концерти, іноді зривав голос прямо на концертах. Отже, вже в перші місяці з початку хвороби він повинен був втратити голос. Але цього не сталося. У Фредді не було тіла, не було горла, не було легень, але він продовжував співати, і голос не залишав його. Останній запис він зробив за місяць до смерті, коли майже не міг рухатись.
Після смерті співака кожен як міг, так і світився на ТБ і радіо, багато хто поспішав назватися найкращим другом співака, а деякі навіть встигали обгадати ім'я Фредді, вважаючи, що він мав зробити собі рекламу в американському стилі: «Ах я бідний-нещасний, подивіться на мене, пошкодуйте мене, захоплюйтесь мою, дивіться як я борюся з «чумою XX століття», і давайте разом співати «алілуйя» і пожертвуємо по долару у фонд боротьби зі СНІДом! Я ще вам покажу мої рани – дивіться, мацайте, захоплюйтесь, не треба гриму…». Такого він не вчинив!
Як і після смерті всіх легенд спливають аномалії, так і після смерті Фредді з'явилося багато свідчень, багато суперечливих фактів про життя і смерть співака, немає точної інформації, де, як і в присутності кого він помер, чим займався перед смертю. Багато хто тягне ковдру на себе. Найнеприємніше це ще й заголовки некрологів у дні смерті співака, які радували світ своєю помпезністю про смерть гея-розпусника з попередженням геїв усього світу та зірок, які ведуть безладне статеве життя, в якому Елтон Джон «це ще ромашечка». Світ бридкий і жорстокий, а чого ще варто було чекати наприкінці 80-х і на початку 90-х? Яка рівність? Які методи боротьби? Люди настільки залякані та сором'язливі, що скласти тест на вірус гірше, ніж прийти на заняття до школи голим. СНІД – хвороба гомосексуалів та свідчення розпусного життя. Люди ВІЛ-позитивні – ізгої з нашого суспільства та приречені на смерть. У всьому світі СНІД – це хвороба геїв, повій, наркоманів та соціальних покидьків. Вважалося, що доброчесний і шановний громадянин не може заразитися, тому суспільство просто вороже ставилося до носіїв вірусу та хворих. Ситуація різко змінилася після смерті через СНІД всесвітньо улюблених акторів, артистів і спортсменів: Рок Хадсон, Бред Дейвіс, Ентоні Перкінс, Роберт Рід, Аманда Блейк, Клаус Номі (музикант, який багато працював з Девідом Боуї), Рікі Вілсон. Ліберачі, Меджік Джонсон (член команди Лос-Анджелес Лейкерс в НБА), Рудольфа Нурієва (всесвітньо відома танцівниця).
Історія
Всесвітній день боротьби зі СНІДом (World AIDS Day) вперше відзначався 1 грудня 1988 року після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн пролунав заклик до соціальної терпимості та розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІДу.
Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічка. Ця стрічка як символ розуміння СНІДу була задумана навесні 1991 року. Її ідея належить художнику Франку Муру. Він жив у провінційному містечку штату Нью-Йорк, де сусідня сім'я носила жовті стрічки, сподіваючись на благополучне повернення своєї дочки-солдата з Перської затоки. Навіть при тому, що відверта СНІДофобія була на піку, червоні стрічки все частіше з'являлися на відворотах піджаків, полях капелюхів — скрізь, де можна приколоти англійську шпильку. За наступні кілька років стрічки стали частиною дрес-коду для обраних на церемоніях Тоні, Оскара та Еммі.
Ти боїшся потиснути людині руку, яка має апендицит? Так не бійся поспілкуватися із ВІЛ-інфікованим. У всьому світі триває боротьба за захист тварин та навколишнього середовища, в якому житимуть наші діти, але ми не хочемо боротися за безпеку життя наших дітей серед подібних. У вас немає знайомих ВІЛ-інфікованих і немає необхідності ходити лікарнями їх підтримувати? У вас постійний партнер і у вас немає випадкових статевих зв'язків? Ви завжди обережні та використовуєте презервативи? Добре! Імовірність захворіти при здачі крові або її переливанні висока і це те, з чим ми стикаємося щоразу, коли сильно хворіємо. Кілька років тому, у стінах університету проходила здача крові 1 грудня (що практикується щороку у всіх навчальних закладах), я пам'ятаю ставлення молодих людей, моїх ровесників, до самого факту перевірки на СНІД – сором'язливе та фрази «Та ти що? Фууууу!». Про що говорити з такими людьми, які просто необізнані та не володіють усією інформацією. Тільки останніми роками за допомогою Фонду Олени Франчук «АнтиСНІД» українці почали отримувати більш-менш повну інформацію про захворювання, а для того, щоб залучити мільйони жителів країни, були запрошені зірки української та світової естради для благодійних концертів (Елтон Джон, Queen). Це працює повільно, але впевнено. Щороку 1 грудня діють безкоштовні мобільні пункти для перевірки на ВІЛ-інфекцію (тестування анонімне), також у кожній лікарні можна пройти цей тест, проводяться акції в університетах та концерти у публічних місцях для поширення інформації та перепрошивки мозку людей, які до всього ставляться необережно з фразами «Такого зі мною не станеться» або «Я ж не гей. Мені це не загрожує».
Факти
Нині кількість ВІЛ-інфікованих у світі перевищує 30 млн, а померлих від цієї хвороби – 6 млн осіб. Щодня заражається понад 5 тис. осіб, що дає підстави говорити про пандемію СНІДу. Україна за темпами розвитку епідемії ВІЛ-інфекції посідає 1-е місце у Європі (до 2008 року 2 місце зі смертністю 7 осіб на день) та 5 – у світі; в нашій країні інфіковано 1% дорослого населення (за зареєстрованими даними, що базуються на людей, що звернулися за допомогою. Багато ж свій діагноз не знають). До 2014 року кількість працездатного населення України може зменшитись на 12-17%, а через 10 років із такими темпами Україна зможе порівнювати себе з африканськими країнами, де ВІЛ-інфікованими є 30% населення.
Перший іноземний кліп, який я пам'ятаю, це забавне відео «Show must go on». З такими ж словами я виступала перед великою аудиторією, будучи ученицею 8 класу, і як виявилося, була більш серйозно налаштована та обізнана в проблемі СНІДу, ніж більшість дорослих, які слухають мене. Ми молоді, активні, цікаві! Наше життя сповнене радості та щастя. Потрібно знати все і боротися з українським менталітетом: "Мені начхати на "це", поки "це" мене не торкнеться".