Аня Мичка
1. Розкажи трішки про себе, захоплення, хобі.
М…люблю навчатися, мабуть тому займаюся цим все життя. Вчилася в 2-х школах, потім одночасно в 2-х університетах. Шкодую, що не вчила фізику і хімію в школі і не намагаюся надолужити – саме цим і захоплююся зараз. Хобі маю цілу торбу…займаюся йогою, обожнюю велосипед і мрію врешті спромогтися на bunnyhop, влітку планую підвищити дайверську кваліфікацію і здати іспит AOWD. Подобається займатися моделюванням – але для цього потрібна майстерня чи гараж і інструменти, тому це хобі поки «висить».
2. Як потрапила в Грін Форест і як довго вже викладаєш?
В Грін Форест потрапила в «доісторичні» часи, а саме в 2002 році. Якраз навчалася на другому курсі університету. Моя подруга, що вивчала німецьку, побачила оголошення про пошук репетиторів німецької ( здається тоді в Грін Форесті хотіли зробити базу даних репетиторів). Того вечора ми планували кудись піти і вирішили, що вона зайде заповнити анкету, а я складу їй компанію.
Вже в офісі ми розговорилися зі Світланою і наступної суботи мене запросили провести заміну. З того часу наші життєві шляхи переплелися.
Повноцінно викладати я припинила в 2008 році, однак Грін Форест такий багатогранний і різноманітний, що наша співпраця ніколи не припинялася. Я іноді проводжу тренінги, вела блог і писала статті, намагаюся писати подкасти, і прагну потрапити на всі вечірки і зустрічі адже маю величезну купу друзів, яких надбала саме тут.
3. Чому обрала саме цю тему?
Мабуть тому, що маю дуже яскраві враження від навчання. Досвід досить суперечливий і мені хотілося розповісти про це. Я мала якесь своє уявлення про навчання за кордоном, щось виявилося правдою, а щось міфом.
І саме головне – навчання робить тебе сильнішим, більш підготовленим і кваліфікованим, але жодним чином не полегшує професійний шлях. Особливих привілеїв чи червоних доріжок ніхто не пропонує. Це як апгрейд в комп'ютерній грі – в тебе більше зброї, набоїв і навичок – однак шлях все одно треба пройти… і «драконів» на шляху до скрині з «добрішком» ніхто крім тебе особисто не здолає.
I guess I should start with a disclaimer. Thus, whatever I say next is based purely on my personal experience and I express my opinion only. Any generalizations made are applicable only in the context of my own observations. People contemplate studying abroad for a number of reasons which vary from the most conventional to the most extraordinary. However all of them start with the same bunch of questions: the Why, the When the Where and the How.
The Why? Some believe that education abroad is better, some seek knowledge, experience and skilled training for career purposes, some want to change their life the others want just to get out from life they have in Ukraine and some do it out of the sheer boredom. To a great extend, the latter was mine. The When? I’ve always been some sort of jack-of-all-trades. I taught, trained, translated, interpreted, managed, assisted, researched, studied, drafted contracts, organized conferences and what not. It’s been fun and I made good money. However, at certain point in time I realized that I could do almost everything but nothing really professionally. It was not that I was denied an opportunity but rather I lacked experience, expertise and knowledge to progress. I just could not get on my hand on a broader prospective. And it was as if banging the head against the wall. I realised that I was totally bored with what and how I did. The Where? I should admit that I did not do a proper research to figure out which educational establishment I would like to join. Instead, I asked my friends. I believe this is the best opportunity or probably the best source of information as you get insider opinion about school. I could not afford to pay for my education therefore scholarship was the only option. The How? I applied for scholarship and got one. It would be rather challenging task to try and systemize the application processes of different universities. Rather I would suggest that one should carefully study university website and application guidelines. Nevertheless, I want to emphasize that if you need some clarification you should send a letter to admissions office of university. Usually they reply immediately and in a very friendly manner. So if you do have questions, do ask them – they do answer. In conclusion Whatever your reasons to seek education abroad may be, it is an awesome experience and opportunity to reflect on your life and even reboot it. It might not change things topsy-turvy but will definitely offer a fresh perspective and time-out before the next leap. So, GOOD LUCK. |
Гадаю, я маю розпочати з певного застереження. Таким чином, все сказане нижче базується виключно на моєму особистому досвіді і відображає тільки мою власну точку зору. Будь-які узагальнення застосовуються лише в контексті моїх власних спостережень. Причини, з яких люди розмірковують над здобуттям освіти за кордоном, бувають різними: від зовсім банальних до абсолютно неймовірних. Однак, всі починають з однакового набору питань, а саме: Чому, Коли, Де і Як. Чому Одні вірять, що освіта за кордом краща, інші шукають нових знань, досвіду та професійної підготовки для своєї кар’єри, хтось хоче змінити своє життя, хтось - утекти від свого життя в Україні, а деякі роблять це з повної нудьги. Значною мірою, моєю була остання причина. Коли Я завжди була таким собі майстром на всі руки. Навчала, тренувала, перекладала, управляла, асистувала, досліджувала, вчилась, складала контракти, організовувала конференції і чого тільки не робила. Було весело, і гроші я заробляла непогані. Однак, в якийсь момент я зрозуміла, що можу робити майже все, але нічого по-справжньому професійно. Не те щоб в мене не було можливостей, радше бракувало навичок і спеціальних знань для розвитку. Ніяк не вдавалося осягнути загальну картину, і було враження, що я б’юся головою о стінку. Я зрозуміла, що мені набридло все, що та як я робила. Де Я не проводила належного дослідження навчальних закладів, де б хотіла навчатися. Натомість, опитала друзів. Як на мене, це один з найбільш надійних джерел інформації, оскільки є можливість отримати її «з перших вуст». Я не могла оплачувати навчання самостійно, тому єдиним виходом із ситуації була стипендія. Як Я подала заявку на стипендію і отримала її. Дуже складно систематизувати процеси вступу до абсолютно різних університетів - натомість, раджу уважно вивчити сайт університету і інструкції щодо подання заявки на вступ. Крім того, хочу підкреслити, що для уточнення будь-яких деталей Вам слід надіслати листа (імейл) в університет. Як правило, вони відповідають швидко і дуже люб’язно. Тому, якщо ви маєте питання, не вагайтеся і питайте – вони справді відповідають. На завершення Чим би ви не керувалися в своєму намірі навчатися за кордоном, це, в будь-якому разі, неймовірний досвід і можливість поміркувати над своїм життям, чи навіть «перезапустити» його. Можливо цей досвід не переверне ваше життя з ніг на голову, але точно забезпечить свіжий погляд і відпочинок перед наступним стрибком вперед. Успіху вам. |