Грін Форест в свої 11 куди більш самостійний та успішний ніж я, тому хочеться поділитись спогадами про іменинника.
Спогад 1 - про назву і початок
Розпочалось все доволі просто. Світлана пішла на курси англійської мови (розкривати назву школи не стану, бо вона і досі працює на ринку, а отже є нашим конкурентом). Вартість навчання на той час була досить значною, а от саме навчання не подобалося. От і виникла ідея розпочати власну справу та, оскільки ринок курсів не був переповнений, запропонувати споживачам якісну, але недорогу послугу. Ідея назви школи виникла у Руслана, таким чином назва відображала жвавий дух нового починання. Правду кажуть, як корабель назвеш, так він і попливе.
Спогад 2 - про нерівні стіни та сині панелі
Здобутками відомими для всіх є 7 офісів в Києві та 3 регіони (Львів, Харків та Дніпро), куди ми дістались та в яких потроху стаємо на ноги. Невідомим для багатьох є те, що 11 років тому уся команда Грін Форесту нараховувала аж три людини.
Тоді, в далекому минулому, перший офіс Грін Форесту знаходився у ленінській кімнаті, на 10 поверсі гуртожитку інституту Драгоманова. Це зараз приміщення школи захоплюють яскравим та незвичним дизайном, а ось єдиною окрасою тієї кімнати були сині панелі, котрі одразу ж було вирішено заклеїти шпалерами.
Клеїли їх ніхто інший, як самі Руслан та Світлана - власники Грін Форесту (ось на що пішли подаровані батьками весільні кошти). Ну, як то кажуть, клеїти шпалери не вмів ніхто, тому їх частина вже на другий день благородно звисала зі стін. Прийнявши рішення з оптимізації затрат та розуміючи, що часу до перших занять обмаль, молоді підприємці вирішили поклеїти ті самі шпалери вдруге, цього разу не шкодуючи клею. З другої спроби все вдалось, та тут з’явилась нова проблемка: стіни були далеко не ідеальними чи то сині панелі мали свою текстуру, чи то другий шар клею дав про себе знати. Словом, особливою красою ремонт не відрізнявся. Треба було якось рятувати становище. Тому Світлана, набравшись сміливості, вирішила звернутись до вже дуже відомого на той час фотографа – Андрія Котлярчука – з пропозицією розмістити його роботи, в якості виставки у приміщенні школи Грін Форест. Відступати було нікуди, та й бажання хоч чимось приховати ті нерівні стіни штовхнуло на такий відчайдушний крок. І тут спрацював принцип «не було б щастя, та нещастя помогло», адже автор не лише згодився на таку дивну пропозицію, а й сам привіз свої роботи. Так у нікому невідомій школі, у колишній ленінській кімнаті, з’явилась виставка неймовірно відомого фотографа.
Спогади 3- про роботи відомої нині жудожниці
Минув 1 семестр, пора було віддавати експозицію, тож знову вирішили приховати нерівні стіни мистецтвом. Малюнки брали у знайомих, друзів, молодих художників. Тоді на ряду із роботами Світлани Грибенюк, якій заради загального блага довелося також щось намалювати, в приміщенні Грін Форест висіли і етюди ще нікому не відомої художниці Євгенії Гапчинської. А потім невідома школа стала відомою, а невідома художниця дуже популярною.
Спогад 4 - про завоювання центра міста
Через деякий час довелося змінювати офіс, тому помандрували на Дарницю, а згодом і на вул. Госпітальну. Так Грін Форест відчинив перший офіс в центрі міста.
Спогад 5 - про дуже важливі зміни
Великі зміни у роботу школи принесла Надія Дьячук, котра зробила своєрідний прорив у методичному плані, адже ні Руслан, ні Світлана не були викладачами. Надії вдалось систематизувати роботу вчителів, розробити навчальні програми та згуртувати весь творчий колектив школи. Зараз вона очолює методичний відділ, в якому невтомно трудяться ще Окасана Різун та Анна Ковальчук. Усі без винятку люблять та поважають наших методистів за працьовитість, професіоналізм та творчий підхід до роботи. А ще Надія стала Викладачем 2010 року за результатами викладацького голосування.
Спогад 6 - про шалено-кропіткі рекламні листівки
Хотілось брати, як то кажуть, не лише якістю послуг, а й креативом, на котрий, звісно, спочатку не вистачало коштів. Тож задум вирізати рекламні листівки у формі листочків добре додав роботи - озброївшись ножицями, вирізали самі. На одному листку форматом А4 містилось 7 рекламок, за рекламну кампанію роздавали близько 8000 листів А4. Тож увесь вільний час перед набором був присвячений вирізанню. «Так починався і завершувався наш день», - каже Світлана. Чи то запам’ятались зусилля, чи так прижилась ідея, але навіть через багато років надруковані та вирізані механічно рекламні листівки з незвичною формою листочка відрізняли Грін Форест від інших шкіл.
Cпогад 7 - про нову еру
Революційною зміною для Грін Форесту стала поява в штаті власного дизайнера, людини, котра б змогла надати Грін Форесту якогось пізнаваного образу. Леся Порохня не лише була першопрохідцем на цій ниві, саме вона першою малювала наш сайт та розробила логотип, котрий залишився незмінним. Їй вдалося задати атмосферу гумору та ототожнити ГФ із чимось веселим. Чи то хлопчик верхи на огірку, чи помаранчевий кіт, чи безмовна риба - всі зображення викликали посмішку. Крім того, офіси школи почали змінюватись також, адже крім звичайних картинок на стінах почались з’являтися портрети викладачів у різних образах та амплуа. Та мало хто знає те, що першу фотосесію обробляли самі власники, а зараз, для прикладу, над обробкою зображень працює аж три дизайнера. У школи тепер своє обличчя і своя особлива атмосфера. Це здається настільки звичним зараз, а тоді поява дизайнера значно оживила Грін Форест, розпочала своєрідну нову еру в його роботі. І хоча тоді поява GF крамнички була лише у мріях, зараз ця мрія стала ілюстрацією того, що деякі з них таки збуваються.
Спогад 8 - про перші клуби, відеомагнітофон на телевізор
Клуби – звична річ для всіх наших студентів. Дивлячись на їх розмаїття зараз, навіть важко уявити, як все починалось. Звісно, першою була ідея об’єднати людей з подібними захопленнями, навчатись і розвиватись водночас. Такий відомий сьогодні відео клуб розпочався із телевізора та відео магнітофона, і став у школі справжньою традицію: приходили пари, друзі та цілі компанії, дивились кіно англійською, розважались, веселились. А потім у різних викладачів почали з’являтись ідеї, котрі могли б зацікавити студентів, об’єднати однодумців - ось основна ціль усіх клубів. Викладачі школи завжди були творчими та неординарними особистостями з безліччю захоплень окрім англійської мови, от вони і вирішили повести за собою. Мало хто знає, що саме так виникла ідея проекту Yappi, котрий розпочинався як клуб бізнес англійської.
Спогад 9 - про оновлений сайт
Сайт школи відзначають не лише наші студенти, а й конкуренти, адже із звичайної візитівки він перетворився на неймовірно корисний ресурс. Колись над сайтом працювали усі: викладачі, методисти, адміністратори та Руслана зі Світланою - його наповнення було справою колективною. Проте у 2008 він отримав свого господаря, а точніше господиню в обличчі Ольги Янкової. Завдяки появі редактора сайту вдалося дійсно сильно змінитися, проте згодом і їй знадобився помічник. Тому спочатку із Альоною Горбатко, а зараз із Анастасією Брандт, Оля робить неможливе можливим. Завдяки такій командній роботі на сайті завжди є щось корисне та цікавеньке. Оновлений сайт подарував студентам сервіс Domashka Online, багато відео та аудіо ресурсів, розроблених нашими викладачами, блоги, рубрику «Я Особливий», інтерактивну он-лайн гру Hangman... Далі шукайте самі, все не перерахую.
Спогад 10 - про розваги для студентів
По мірі зростання школи стало зрозуміло, що особлива атмосфера в Грін Форесті існує саме завдяки взаємодії студентів із викладачами. І першим, і другим крім навчання хочеться розваг. Ну а що робити, коли душа бажає свята? Звісно ж організовувати його! Першим кроком на шляху Грін Форесту до вселенсько-студентських розваг стала організація пікніка для студентів. Тоді цей обов’язок ліг на плечі адміністраторів та методистів. Зараз виїзд на природу став невід’ємною частиною життя школи. Усі знають що останні вихідні травня - це можливість провести цікавий день з Грін Форестом. Але мало хто знає, щодосить часто день пікніка співпадає з днем народження Руслана. І хоч, мабуть, хочеться йому тихого святкування в сімейному колі, але де там, від Грін Фореста не втекти. Адже це вже не просто школа, це стиль життя із виїздами на природу, велопоходами, сплавами, поїздками закордон, ну і звичайно тематичними вечірками. Ось що трапляється, коли в руки до енергійних викладачів потрапляють не менш енергійні студенти.
Спогад 11 - про завоювання інших міст
Ініціатором та лобістом відкриття першої регіональної філії Грін Форесту у Львові стала Марта Козак-Федорків. Саме вона приклала чимало зусиль для того, аби GF оселився у місті Лева, а додала масла в вогонь і любов Руслана та Світлани до заходу – його традицій, краси і колориту. Приїзд у місто для відкриття нової філії запам’ятався всім походами по кав’ярнях та затишних ресторанчиках, щось підказувало, що тут Грін Форест таки залишиться. Далі прослідувало завоювання сходу України - Дніпропетровськ та Харків манили своїм напрочуд незаповненим ринком. І тут сподівання виправдали себе, адже у Дніпропетровську на даний момент працює два офіси, а студенти Харкова завжди готові приймати участь в житті школи, активні та творчі, вони задають темп навіть столиці. Чи буде далі? Звісно буде :) А ось де саме - це вже зовсім інша історія.
Ну а зараз цікаві факти про нашого іменинника:
• Трошки математики: на даний момент в Києві працює 70 викладачів, у Львові - 12, у Харкові - 6 та у Дніпропетровську - 12. Адміністративна команда нараховує 11 керівників офісів та 12 помічників + Методичний відділ 3 людини, двоє працівників сайту, 1 бухгалтер + ще 3 дизайнера + директор + стандарт менеджер + 2 людей, котрі працюють зі студентами + оператор + системний адміністратор та відповідальний за соціальні мережі.
Персонал Грін Форесту=70+12+6+12+11+12+3+2+ 1+3+1+1+2+1+1+1=139
Ось такий собі контраст від 3 до 127 людей та й ще 3 партнерські проекти Yappi, Yappi Corporate та Green Country. Росте наш іменинник як на дріжджах.
• Щороку на підготування роздруківок для студентів Грін Форест витрачає близько 700 пачок білого паперу
• За 1 рік викладачі школи списують, пояснюючи новий матеріал 860 упаковок кольорових маркерів.
• У школі працює троє людей з фамілією Коваленко - Крістіна, Настя та Катя, а також двоє із фамілією Янкова (Оля та Ірина). В Харкові в нас є Марія та Тетяна Миронова. Причому усі ці красуні не є родичами =)
• Колись рекламну листівку у формі кленового листка в народі «охрестили» листом марихуани, а ГФ навіть звинувачували у пропаганді наркотиків
• В основному персонал школи це жінки, незмінним залишається лише Жора Вальденмаєр =)
• Багатьох працівників школи об’єднує навчання, проживання разом, а також участь у програмах обміну FLEX чи UGRAD
• Мало хто знає, що у багатьох викладачів Грін Форесту один перукар. Завдяки старанням Катерини Яреми, Саша доводить до ладу світлі голови викладачів.
А якщо чесно, і серйозно, то ми всі любимо свою роботу, для нас – працівників школи – це також особлива атмосфера. Це можливість бути там де ти потрібен, робити те, що любиш та спілкуватись з тими, без кого сумно.
М. ПЛОЩА УКРАЇНСЬКИХ ГЕРОЇВ,
