Історія "перетворення" або Як зі студента стати викладачем GF

Грін Форест - це таке місце, прийшовши в яке, не хочеться йти. Це більше, ніж звичайна школа чи університет - це клуб однодумців, де навчання і регулярне спілкування переплітаються в чудовий клубок дружби, співпраці, веселощів і просто цікавого і одночасно корисного проведення часу.
Деякі студенти приходять в Грін Форест виключно підтягнути знання мови і після рухаються далі, інші надихаються атмосферою і результатом настільки, що залишаються ... але вже в якості викладачів. І таких студентів насправді чимало. Саме про них мова піде сьогодні - про тих, хто починав в Грін Форесті в  якості студента і виріс до рівня викладача.

На даний момент в Грін Форесті всього працює 84 викладача (Київ - 60 викладачів, Львів - 15, Дніпро - 9). Так ось з 60 викладачів в Києві 15 - це колишні студенти Грін Фореста. У Львові та Дніпропетровську поки немає студентів, що стали тічерами, але з огляду на тенденції, скоро будуть.

За словами методиста Грін Фореста Наді Д'ячук практика залучення студентів ГФ до викладацької діяльності почалася близько 5 років тому. «Дві мої студентки старшого рівня на той момент проявили бажання спробувати себе в якості викладачів, - розповідає Надя. - Я погодилася, і цей досвід виявився успішним. З тих пір або самі студенти звертаються з проханням до своїх викладачів спробувати себе в цій ролі, або викладачі рекомендують своїх студентів, спостерігаючи за їх роботою на заняттях і оцінюючи їх знання мови. Зазвичай, це відбувається зі студентами 5-6 рівнів, не раніше ».

Ніна Сворак

Аня Гуль

Еля Тимофєєва

Однак шлях від студента до викладача у кожного різний. Хтось долає його досить швидко, буквально за семестр. Наприклад, Ніна Сворак провчилася в ГФ один семестр, потім взяла перерву і повернулася вже в якості викладача. А Аня Гуль і семестру НЕ довчилась: «Я вчилася в Яппі. Потрапила туди, оскільки була 1,5 року в декретній відпустці і мені стало нудно, хотілося підтягнути ангийску, але не загальну, а саме бізнес. Паралельно шукала оголошення про роботу викладачем, але оскільки за кордоном не проходила стажування (а такий пункт був в оголошенні про вакансію), подумала, що піду на курси, а там подивлюся, може попрошусь викладати. Загалом, так і вийшло. Тільки мені запропонували викладати ще до того, як закінчився семестр. Мене запросила Катя Рубан, за що я їй дуже вдячна ».

До речі кажучи, у Каті Рубан гостре око: вона привернула не одного студента до викладацької діяльності, про що ні викладачі, ні їхні студенти анітрохи не шкодують. Еля Темофєєва: «Я провчилася в ГФ один семестр тільки, потім ще один в Яппі, після якого Катя мені сказала:« Чому ти зібралася тут ще вчитися - йди працюй »=)

Насправді, не дивно, що Ніна і Аня так швидко стали викладачами: Ніна Сворак педагог за освітою і викладати мріяла з дитинства, а Аня Гуль репетиторством займалася всі студентські та наступні роки, так що адаптація для дівчат пройшла швидко і безболісно. «Складнощів з викладанням не було - швидше, були складності психологічного характеру: адаптація до викладання в групі, колективі різношерстих, різновікових, амбітних людей, а також перехід на комунікативну форму навчання», - розповідає Аня. Однак з незначними труднощами дівчатам допомогли впоратися їхні старші викладачі.

А ось Еля Тимофєєва визнає, що ніколи і припустити не могла, що стане викладачем: «У школі, починаючи ще з 5 класу, на День Вчителя я заміняла заняття у молодших класів (у нас була така традиція). І мені так це подобалося, що мама мені казала «йди в педагогічний, будеш викладати в школі, раз тобі це так подобається», на що я з криками відповідала: «Хто, я ??? Та ніколи !!! » Ну, а що з цього вийшло, самі знаєте =)Це не школа, звичайно, але ... »

Саша Кашталян

Жора Вальденмайєр

Таня Сліпец

Однак є і серед колишніх студентів, а тепер викладачів і ті, які довго і старанно вчилися в ГФ перш, ніж почати вчити інших. Олександру Кашталян мама ще в 9-му класі записала на курси англійської мови в ГФ, де вона сумлінно провчилася 4 семестри, після чого ще 3 семестра провчилася у Yappi, і тільки потім стала викладати.

Таня Сліпець була студентом ГФ довгі 2 роки: «Я вчилася у Марти Козак-Федорків, вона мене лаяла і хвалила ... але не можу сказати, що я якось виділялася з групи! Ну, може, тим, що я завжди демонстративно заходила в аудиторію або могла дозволити собі вийти з аудиторії типу там у справах! Коротше, була діловою ковбасою! Впевнена, що всі (хто по-доброму, хто як) мені заздрили! А мені це давало стимул і бажання йти далі. Потім вже Марта говорила, що ось, мовляв, Танька, вчити будеш - будеш крута, як я ... Ну ось тепер я крута =) »

Рекордсменом по подоланню шляху від студента до викладача став Жора Вальденмайєр. Перш ніж почати викладати, він провчився в ГФ цілих 5 років, з перервами. Однак не поспішайте охати і широко відкривати очі. Справа в тому, що до ГФ Жора взагалі не вивчав англійську, а німецький! І ось результат: за 5 років з абсолютного новачка в тічери! Ось тепер можете охати =)

Аня Лебедєва ж порівнює історію свого «перетворення» з студента у викладачі з казкою про Попелюшку: «У вересніі 2008 року я стала студентом ГФ, а у вересні 2009 - его викладачем. Вперше про можлівість викладання я почула від Маші Романєнко (моєї «першої вчительки»). До речі, самє вона наштовхнула мене на цю ідею. Я тоді була на рівні Upper-Intermediate, и якось Машка сказала, что залишає Грін Форест. Було дуже прикро, адже вона завжди була для мене джерелом натхнення та ентузіазму. У тій Останній день вона сказала, что я молодчинка и вже сама можу викладати. Напевно, то був момент, відколи ця думка стала невід'ємною частиною мене. Відтоді я вже точно знала, чого я хочу и якою є моя ціль.

А потім під час літнього інтенсиву, коли я проходила рівень Advanced, Надя Д"ячук, почувши про моє бажання, запропонувала провести мій перший спецкурс. Ось так стрімко змінились мої ролі в ГФ. Я не вважаю це щасливим випадком чи посмішкою фортуни. Швидше це доказ того, що постійна робота над собою завжди винагороджується і найчастіше – не у зовсім очікуваний тобою спосіб». .

Дійсно, оволодіння тонкощами будь-якої іноземної мови - це постійна праця. А оволодіння тонкощами викладання іноземної мови - праця ще більша. Цікаво, що ні Аня, ні Таня, ні Жора до того, як потрапили в ГФ, викладати і не планували! «Прінаймні не англійську, - зізнається Аня Лебедєва. - Були намірі читати в університеті предмети економічного напрямку, але то інше. Я вважаю, що в мене для цього недостатньо твердий характер. Як на мене, викладач повинен мати неабиякий стрижень, щоб зберігати дісціпліну и водночас зацікавлення студентів. Але студент Грін Форест - це зовсім інший типаж студента.Він не спить під час занять і не грає в карти на останній парті. Тож тут головне – любити свою справу і розуміти величину покладеної на тебе відповідальності, а все інше приходить з досвідом. Я в цьому переконалася».

Аня Лебедєва

Христина Статник

Звичайно ж, ми не могли обійти наших героїв питанням, ким же їм більше подобається бути - студентами чи викладачами. І звичайно ж, всі делікатно відповідають, що скрізь є свої плюси і мінуси.

Таня Сліпець: Ой, ну коли я тільки почала викладати, то природно мені подобалася роль вчителя: я навіть думала на якийсь час поміняти стиль ... типу там сувора тітка та й по всьому. Але зараз розумію, що іноді так хочеться прийти з невиконаною домашкою, або слова не вивчити, чи просто розслабитися на парі і розуміти, що не на тобі тримається заняття. Ось за цим я сумую ... =) »

Жора Вальденмайєр: В кожній справі є свої плюси і мінуси: студентом ти слухаєш і витрачаєш менше часу при підготовці, а викладачем ти можеш вибирати той матеріал, який тобі подобається, і ще отримуєш за це грошики =)

Еля Тимофєєва: З одного боку, бути викладачем - цікавіше, особливо мені було спочатку, коли я раптом розкусила всі тонкощі і секрети підготовки до занять. Але з іншого боку, зараз скучаю за тим, коли сама вчилася, адже в ролі студента не завжди обов'язково прийти підготовленим або взагалі прийти =), а в ролі викладача - вже нікуди не дінешся. Зате мені було вдвічі цікавіше їхати вчитися в мовні школи в Англії, коли я була в ролі студента і насолоджувалася просто процесом поглинання знань без всяких підготовок матеріалу і планів заняття, але і в той же час просто спостерігала за тим, як англійські викладачі будують і проводять свої заняття.

Христина Стадник: Думаю, кожному викладачеві варто іноді побути студентом. Тому що коли викладач забуває цей магічний стан "студента", він забуває їх потреби і слабкості. Мені було легко в одному - я знала, чого очікує студент від уроку, що йому було цікаво, а що напряжно робити, як змусити вивчити або зробити, щоб запам'яталося і т.д.

Анна Лебедєва: Насправді, викладачам ГФ пощастило, адже, викладаючи, ми маємо можливість продовжувати навчання, при чому безкоштовно. Так, наприклад, я проходила 6 (а зараз і 7) рівень, вже будучи викладачем. Ще є YAPPІ. Тим більше, готуючи спецкурси, статті, навіть звичайні заняття, ти постійно відкриваєш для себе щось нове. Тож для бажаючих розвиватись ГФ надає всі умови. Я взагалі вважаю себе вічним студентом! Але все-таки, якщо порівнювати, то відчуття при викладанні набагато комплексніші. Це і відповідальність, і зосередженість, і радість, подеколи трохи гніву. Ти постійно в центрі уваги, і, щоб довести, що ти достойний, бути розумним і кмітливим (як то коли ти – студент) замало. Це – справжній виклик! І якщо тобі вдається гідно відповісти на нього, то отримуєш неабияке задоволення.»

Проте, не дивлячись на щоденні виклики і труднощі, від методиста Наді Д'ячук ми дізналися, що «більшість випускників Грін Фореста, що стали викладачами, до сих пір працюють у нас. Кілька людей, які пішли, пішли з особистих обставин, які не мають відношення до їх викладацької діяльності в Грін Форесті. Так що всі задоволені. Єдиний невдалий випадок був, коли дівчинка провела всього один спецкурс і відмовилася далі викладати. Матеріал вона підготувала хороший, але трохи не впоралася з його подачею на занятті в силу відсутності викладацького досвіду. Ну і що послідувала за цим критика, мабуть, її відлякала. З іншого боку, варто відзначити, що на той момент у нас не було окремого методичного відділу, який би допомагав початківцям викладачам у підготовці до їх перших занять. Зараз подібна ситуація виключена ».

І наостанок кілька порад від наших героїв студентам, які недавно перейшли в статус викладача або скоро перейдуть.

Олександра Кашталян: Пам'ятати, що було цікаво, коли ви вчилися самі, які типи завдань і робіт приносили найбільший результат, викладачів з якими якостями ви поважали і за що і т.д.

Аня Гуль: Викладати так, як би ви хотіли, щоб викладали вам =)

Ніна Сворак: Сміливості і професіоналізму, здорових амбіцій!

Анна Лебедєва:Викладач з’являється на кожне заняття з посмішкою і здається таким щасливим, та це не тому, що йому легко живеться, а просто тому, що він любить вас і свою справу. Насправді ж за цією привітністю і за цими ґрунтовними знаннями – тяжка праця, на яку ви маєте налаштовуватись вже зараз, якщо вирішили присвятити себе викладанню. Готуйтеся, що психологічно буде важко! Але результат того вартий! І вже перші плоди, зірвані з вуст студентів, принесуть вам неабияку радість, а за одним і гордість, що ще приємніше!