Fun, Reading, Vocabulary. 13.02.2013

Romantic Collection: Класичні англійські поезії про кохання

Author: Alyona Gorbatko
 

Напередодні Дня Всіх Закоханих пропонуємо вам добірку кількох найбільш відомих віршів про кохання, написаних в оригіналі англійською мовою. Більшість з них ми всі читали і навіть розучували – правда, в перекладі – на уроках зарубіжної літератури в школі. Ми пропонуємо вам почитати і послухати їх в оригіналі.

Кажуть, сприйняття віршованого ритму є вродженою властивістю нашого мозку, який теж працює ритмічно. Ритмічна організація вірша і ритмічна робота мозку відповідають одне одному. Тому нам простіше запам'ятовувати вірші, ніж прозу. Діти вчать вірші, щоб тренувати пам'ять, покращувати мову і розширювати світогляд. Дорослим же можна читати і слухати вірші англійською, щоб тренувати мозок на сприйняття англійської мови, а також поповнювати словниковий запас. Хоча, загалом, вивчити і продекламувати вірш на занятті ніхто не забороняє :)

Можете вибрати запропоновані вірші, а можете звернутися до сайту poemhunter.com

 

"Sonnet 116"
by William Shakespeare

Let me not to the marriage of true minds
Admit impediments. Love is not love
Which alters when it alteration finds,
Or bends with the remover to remove:

O no! it is an ever-fixed mark
That looks on tempests and is never shaken;
It is the star to every wandering bark,
Whose worth's unknown, although his height be taken.

Love's not Time's fool, though rosy lips and cheeks
Within his bending sickle's compass come:
Love alters not with his brief hours and weeks,
But bears it out even to the edge of doom.

If this be error and upon me proved,
I never writ, nor no man ever loved.
Сонет 116

Не буду я чинити перешкоди
Єднанню двох сердець. То не любов,
Що розцвіта залежно від нагоди
І на віддаленні згасає знов.

Любов - над бурі зведений маяк,
Що кораблям шле промені надії,
Це - зірка провідна, яку моряк
Благословляє в навісній стихії.

Любов - не блазень у руках часу,
Що тне серпом своїм троянди свіжі -
І щік, і уст незайману красу.
Той серп любові справжньої не ріже.

Як це брехня- я віршів не писав,
І ще ніхто на світі не кохав.

 

“She Walks In Beauty”
by Lord Byron

She walks in beauty, like the night
Of cloudless climes and starry skies;
And all that's best of dark and bright
Meet in her aspect and her eyes:
Thus mellow'd to that tender light
Which heaven to gaudy day denies.

One shade the more, one ray the less,
Had half impair'd the nameless grace
Which waves in every raven tress,
Or softly lightens o'er her face;
Where thoughts serenely sweet express
How pure, how dear their dwelling-place.

And on that cheek, and o'er that brow,
So soft, so calm, yet eloquent,
The smiles that win, the tints that glow,
But tell of days in goodness spent,
A mind at peace with all below,
A heart whose love is innocent!
Вона йде у всій красі

Вона йде у всій красі –
Світить, як безхмарна, ясна ніч
Вся глибина небес і зірки всі
В очах у неї мерехтять,
Як сонце в ранковій росі,
Але позбавлене небесної м’якості

Одним відтінком більше, одним променем більше –
І вона вже зовсім не та
Волосся вже не те,
Не ті очі, не ті уста
І лоб із світлими думками,
Яка ж вона чиста, яка вона люба.

І на цій щоці, і на боці брів,
Так м’яко, так спокійно , але красномовно
Всіма відтінками посмішка виблискує
, Яка в душі спокій зберігає,
А коли щастя дарує,
То найщедрішою рукою!

 

“A Red, Red Rose”
by Robert Burns

O my Luve's like a red, red rose
That's newly sprung in June;
O my Luve's like the melodie
That's sweetly play'd in tune.

As fair art thou, my bonnie lass,
So deep in luve am I:
And I will luve thee still, my dear,
Till a' the seas gang dry:

Till a' the seas gang dry, my dear,
And the rocks melt wi' the sun:
I will luve thee still, my dear,
While the sands o' life shall run.

And fare thee well, my only Luve
And fare thee well, a while!
And I will come again, my Luve,
Tho' it were ten thousand mile.
Любов

Моя кохана — пишна рожа,
Краса весняних днів;
Моя кохана — мелодійний,
Приємно-зграйний спів.

Яка краса твоя безмежна,
Така й любов моя;
Тебе любитиму я, поки
Всі висохнуть моря.

I висохнуть моря, кохана,
Й розтопиться граніт;
Тебе любитиму я, поки
Не западеться світ.

Прощай, прощай, моя кохана,
Я йду, я йду звідсіль!
Та знову я прийду, кохана,
Й за десять тисяч миль!

 

“Bright Star”
by John Keats

Bright star, would I were stedfast as thou art--
Not in lone splendour hung aloft the night
And watching, with eternal lids apart,
Like nature's patient, sleepless Eremite,

The moving waters at their priestlike task
Of pure ablution round earth's human shores,
Or gazing on the new soft-fallen mask
Of snow upon the mountains and the moors--

No--yet still stedfast, still unchangeable,
Pillow'd upon my fair love's ripening breast,
To feel for ever its soft fall and swell,
Awake for ever in a sweet unrest,

Still, still to hear her tender-taken breath,
And so live ever--or else swoon to death.
К звезде
(перевод В. Левика)

О, если б вечным быть, как ты, Звезда!
Но не сиять в величье одиноком,
Над бездной ночи бодрствуя всегда,
На Землю глядя равнодушным оком -
                    
Вершат ли воды свой святой обряд,
Брегам людским даруя очищенье,
Иль надевают зимний свой наряд
Гора и дол в земном круговращенье, -
                    
Я неизменным, вечным быть хочу,
Чтобы ловить любимых губ дыханье,
Щекой прижаться к милому плечу,
Прекрасной груди видеть колыханье
                    
И в тишине, забыв покой для нег,
Жить без конца - или уснуть навек.

 

“Annabel Lee”
by Edgar Allan Poe

It was many and many a year ago,
In a kingdom by the sea,
That a maiden there lived whom you may know
By the name of Annabel Lee; -
And this maiden she lived with no other thought
Than to love and be loved by me.
She was a child and I was a child,
In this kingdom by the sea,
But we loved with a love that was more than love -
I and my Annabel Lee -
With a love that the winged seraphs of Heaven
Coveted her and me.
And this was the reason that, long ago,
In this kingdom by the sea,
A wind blew out of a cloud by night,
Chilling my Annabel Lee;
So that her high-born kinsman came
And bore her away from me,
To shut her up in a sepulchre
In this kingdom by the sea.
The angels, not half so happy in Heaven,
Went envying her and me: -
Yes! that was the reason (as all men know,
In this kingdom by the sea)
That the wind came out of the cloud, chilling
And killing my Annabel Lee.
But our love was stronger by far than the love
Of those who were older than we -
Of many far wiser than we -
And neither the angels in Heaven above,
Nor the demons down under the sea,
Can ever dissever my soul from the soul
Of the beautiful Annabel Lee: -
For the moon never beams without bringing me dreams
Of the beautiful Annabel Lee;
And the stars never rise but I feel the bright eyes
Of the beautiful Annabel Lee;
And so, all the night-tide, I lie down by the side
Of my darling, my darling, my life and my bride
In the sepulchre there by the sea -
In her tomb by the side of the sea.
Аннабель Лі

Давно колись -- як вода, роки спливли --
Біля моря на краю землі
Дівча там було, що, може, знали й ви
Під іменем Аннабель Лі --
Й щоб любив я її, а вона -- мене --
Лиш помислом цим і жили.
Вона була дитям і я був дитя
В царстві тім на краю землі,
І наша любов була більш, ніж любов --
У мене і в Аннабель Лі:
Любові цій навіть ангели з небес
Не заздрить уже не могли.
І ось в чім причина, що давно колись
В тім царстві на краю землі
Здійнявся раз вітер холодний вночі
Й згубив мою Аннабель Лі.
І знатна рідня вся за нею прийшла,
Й від мене її взяли,
І в склепі розкішнім замкнули її
В тім царстві на краю землі.
Це ангели з неба дивитись на нас
Без заздрощів вже не могли;
І ось чому (так, про це знають усі
В царстві тім на краю землі)
Здійнявсь вітер холодний -- й це він згубив
І вбив мою Аннабель Лі.
Та наша любов сильніша, ніж в тих,
Що старшими за нас були;
Й мудріші, ніж ми, буть могли;
Й ні ангели із небес осяйних,
Ні демони з надр похмурих землі
Дві душі не розлучать уже: мою
Й прекрасної Аннабель Лі.
В небі місяць зійде -- в спомин чар увійде
Незрівнянної Аннабель Лі;
В сонмі зір в тьмі ночей бачу сяйво очей
Незрівнянної Аннабель Лі.
Й так всі ночі і дні -- вже належить мені
Наречена й кохана моя -- ми одні
В склепі тім на краю землі;
Й моря шум нам, як пісня, в імлі.

 

How Do I Love Thee?
By Elizabeth Barrett Browning

How do I love thee? Let me count the ways.
I love thee to the depth and breadth and height
My soul can reach, when feeling out of sight
For the ends of being and ideal grace.
I love thee to the level of every day's
Most quiet need, by sun and candle-light.
I love thee freely, as men strive for right.
I love thee purely, as they turn from praise.
I love thee with the passion put to use
In my old griefs, and with my childhood's faith.
I love thee with a love I seemed to lose
With my lost saints. I love thee with the breath,
Smiles, tears, of all my life; and, if God choose,
I shall but love thee better after death.



 
Як я люблю тебе?

Як я люблю тебе -- ти хочеш знати?
До глибини, вшир меж і висоти
Душі моєї, що від суєти
Підноситься у Вічності пенати;
Люблю так, що вже стало не хватати
Дня сяєва і ночі темноти;
Так вільно, як на смерть хтось прагне йти
За Волю; всім, що буду пам'ятати:
Й чим зараз переповнені серця,
Й що із дитячих споминів добуду;
Усмішкою, рум'янцем всім лиця,
Очима крізь омани і полуду;
Люблю тебе життям всім, до кінця, --
А там, Бог дасть, іще сильніше буду!

 

“Love's Philosophy”
by Percy Bysshe Shelley

The fountains mingle with the river
And the rivers with the Ocean,
The winds of Heaven mix for ever
With a sweet emotion;
Nothing in the world is single;
All things by a law divine
In one spirit meet and mingle.
Why not I with thine?—

See the mountains kiss high Heaven
And the waves clasp one another;
No sister-flower would be forgiven
If it disdained its brother;
And the sunlight clasps the earth
And the moonbeams kiss the sea:
What is all this sweet work worth
If thou kiss not me?
Філософія кохання

Джерела сплітаються в річку,
Річки – в світовий океан.
Небесні вітри мають звичку
Смаку додавать почуттям.
Ніщо в світі цім не самотнє.
Все здійснює божий наказ:
Зливаються духів безодні...
Єднається все, опріч нас.

Дивись! Цілують гори небеса,
І хвилі обіймають одна одну.
Не матиме прощення та сестра,
Що брата зневажає необачно.
І сонця світло землю обійма,
І промінь місяця цілує море.
Та кара – їхні любощі для мене,
Бо ти, єдина, не мене цілуєш.

 
Romantic Collection: Класичні англійські поезії про кохання - 2
А якщо ви хочете навчитися, як правильно звертатися англійською до коханих та рідних, дивіться наше навчальне відео про "Ласкаві звернення англійською":
 
You may also like:
Fun
One TV show for your English - Nobody wants this
Одного разу, дівчина, яке веде подкаст про секс та є агностиком (не вірить в Бога), випадково зустрічається на вечірці з рабином і вони закохуються. Звучить як початок якогось несмішного анекдоту:) Але саме цей незвичайний союз лежить в основі нового серіалу "Nobody wants this". Джоанн, з…
Fun
One TV show for your English - Monsters: The Lyle and Erik Menendez Story
Одна з найгучніших судових справ XX століття знову в центрі уваги. Ви чули про гучну справу братів Менендесів та як її хочуть поновити після виходу нового серіалу від Netflix? Якщо коротко, “Чудовиська: Історія Лайла й Еріка Менендесів” – це історія реальних братів, засуджених у 1996…
Fun
Video: The most popular accents in English by series
Вміти розрізняти акценти англійської — ціла суперсила, і сьогодні ми пропонуємо вам опанувати її. А в цьому вам допоможе нове відео від Green Forest, у якому на прикладах з культових серіалів викладач Green Forest проаналізує для вас 6 найпоширеніших акцентів англійської: від британського до канадського…
Contact us
Пн.-Пт.: 9:00-20:30
Сб.-Нд.: 10:00-15:00
Дистанційний курс
 М. ПЛОЩА УКРАЇНСЬКИХ ГЕРОЇВ,
вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 9а, 3 пов.
Офіс тимчасово не працює.