Ідея проекту «Маленькі люди – великі справи» - розказати про тих, хто займається благочинністю, не вихваляючись цим, поділитися їхніми контактами та зробити чесну та надійну благочинність доступною всім нашим студентам. Я дякую за листи всім, хто їх написав – з усіма я обов’язково вийду на зв’язок вже найближчим часом. Ми продовжуємо чекати на листи від тих, хто займається благочинністю! Пишіть на [email protected] та поділіться власною історією!
Ми розпочинаємо ділитися контактами надійних людей. Ще тільки думаючи над проектом, я знала, що перші люди, про яких варто розповісти - це Катя Ярема та Аня Шовкалюк. Ці двоє – невід’ємна частина Грін Фореста вже протягом багатьох років. Про них можна багато розповідати, проте їхні справи говорять гучніше за слова.
Ярема Катерина
Волонтер в Київському віськовому госпіталі.
Вік: 27
Професія: вчитель англійської в GREEN FOREST
Що надихнуло Вас на благочинність: Не могу сказать, что меня ВДОХНОВИЛО. В это непростое время не получилось как-то иначе. Очень помогла моя бывшая студентка Маша Боровик, которая волонтерит в госпитале уже давно. Она-то и помогла мне разобраться, познакомила со всеми. А дальше затягивает. Каждый день - история. Помочь словом, делом, поддержать родственников. Плюс в госпитале просто физически не справляется медперсонал, а не со всеми бойцами находится кто-то рядом. Многие родителям даже не говорят, что они с ранениями или вообще были в АТО.
Яким чином з Вами зв’язатися та як Вам можна допомогти: Можно добавиться в FB (Kate Iarema), где вы можете найти посты с потребностями госпиталя, узнать чем Вы можете быть полезны, узнать о вариантах адресной помощи. Или можете добавиться в группу «Волонтерська сотня».
Так же проверенный фонд от моей бывшей студентки и подруги Маши - Фонд допомоги країні Сестри Перемоги (детальная инфа в группе).
Ганна та Сергій Шовкалюк (Аня займається благочинністю разом зі своїм чоловіком)
Збирають обладнання на допомогу бійцям АТО.
Вік: 27
Професія: Методист, старший викладач в Грін Форест
Що надихнуло Вас на благочинність: Мій чоловік та я деякий час захоплювались страйкболом, отже в нас було якесь розуміння як саме має виглядати боєць (навіть із іграшковим автоматом :)) Я віддала повністю все своє спорядження, чоловік - відсотків 70. Плюс до цього робили закупки як в наших магазинах, так і везли з-за кордону. Почали допомагати особовому складу моторизованої мобільної групи одеського прикордонного загону ще в квітні. Тоді вони базувалися під Чонгаром. Через місяць після того, як ми привезли їм бронежилети, каски, берци, окуляри, рюкзаки та інше, їх відправили під Довжанський, в зону АТО, де вони більше двох місяців виконували завдання по охороні державного кордону в повному оточенні (пізніше це назовуть Довжанським котлом).
Потім ще збирали посилки бійцям 3-го окремого полку спецназу з Кіровограда, батальйону Київська Русь, батальйону Айдар, ДУК, 95-й бригаді. Продовжуємо робити це і по сьогоднішній день по мірі можливості. Вважаємо, що якщо є можливість - потрібно її використовувати, бо ці люди - справжні герої. Вони бережуть наш сон та наше майбутнє. Ми не займаємося збиранням коштів, використовуємо свої доходи та пожертвування близьких та друзів.
Яким чином з Вами зв’язатися та як Вам можна допомогти: [email protected], facebook: Anne Shovkaliuk, ми розкажемо, де і що можна купити, а також через нас обладнання можна передавати бійцям.
Ми продовжуємо чекати на ваші листи, тому що віримо, що разом ми миожемо робити великі справи.